Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Дія етиленпродуцентів на ріст, асиміляційний апарат, морозостійкість та продуктивність малини

Дія етиленпродуцентів на ріст, асиміляційний апарат, морозостійкість та продуктивність малини

Назва:
Дія етиленпродуцентів на ріст, асиміляційний апарат, морозостійкість та продуктивність малини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,93 KB
Завантажень:
173
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Національна академія наук України
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
Дабіжук Тетяна Михайлівна
УДК 577.171.7: 581.133
Дія етиленпродуцентів на ріст, асиміляційний апарат,
морозостійкість та продуктивність малини
03.00.12- фізіологія рослин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ-1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського
Науковий керівник: доктор біологічних наук,професор,
ЛОБОВ Віктор Павлович
Інститут фізіології рослин та генетики
НАН України, завдувач відділу
Офіційні опонени: доктор біологічних наук, професор
МУСАТЕНКО Людмила Іванівна
Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного
НАН України, завідувач відділу
 
кандидат біологічних наук,
КУРЧІЙ Богдан Олексійович
Інститут фізіології рослин і генетики
НАН України, с. наук. співробітник
Провідна установа: Львівський державний університет
ім. Івана Франка
Захист відбудеться «20» травня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.212.01. Інституту фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 252022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 31/17.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології рослин та генетики НАН України.
Автореферат розісланий «19» квітня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Труханов В.А.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед ягідних культур малина посідає провідне місце за лікарськими і смаковими якостями і площі під цією культурою складають по Україні 6,5 тис. га.
Перспективність впровадження ретардантів у плодівництво доведена численними дослідженнями, однак технології їх застосування розроблялися в основному для кісточкових і зерняткових культур. Для ягідних культур практично немає достатньо фізіологічно обгрунтованих технологій використання синтетичних регуляторів росту ретардантного типу, зокрема етиленпродуцентів (ЕП).
Необхідність регуляції росту і плодоношення малини випливає з цілого ряду її біологічних особливостей: кущ малини складається з різновікових пагонів, які розміщені на одному кореневищі; пагони заміщення малини мають високі темпи росту саме в період квітування та формування врожаю на плодоносних пагонах, і середня частина пагонів заміщення має листки ширші, ніж нижня. Все це створює несприятливий світловий режим для процесу запилення квіток і формування ягід на плодоносних пагонах, ускладнює збір врожаю, негативно позначається на продуктивності насаджень в цілому і якості продукції зокрема; період плодоношення у малини розтягнутий у часі і збір товарного врожаю проводять у 4-8 прийомів, що позначається на вартості продукції; малина має досить високу морозостійкість, проте її тривалість обмежена і в несприятливі за температурним режимом роки пагони підмерзають, особливо у верхній частині, в результаті чого врожайність кущів значно знижується.
В технології вирощування малини вже була спроба регуляції інтенсивності росту пагонів заміщення за допомогою відомого регулятора росту — 1,2% розчину хлорхолінхлориду (ССС) (Курьята и др., 1985; Соловей, Блиновский, 1986; Курьята и др., 1988). Однак відомо, що застосування ССС у фізіологічно активних концентраціях призводить до значних хлорозів і побуріння листкової пластинки, руйнування внутрішньої будови хлоропластів (Ярославцев и др., 1977; Курьята и др., 1985). Також він застосовується на малині в порівняно великих концентраціях, а тому викликає заперечення з боку токсикологів щодо його використання на цій культурі (Блиновский и др., 1991), оскільки ягоди малини найчастіше використовуються у свіжому вигляді без термічної обробки. Крім того, застосування ССС на малині не вирішує проблеми прискорення дозрівання ягід. Все це і обумовило пошук інших регуляторів росту, які б не складали токсикологічної загрози, мали більш м'яку дію на фотосинтетичний апарат, високу ретардантну активність і регулювали б процеси дозрівання малини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Дія етиленпродуцентів на ріст, асиміляційний апарат, морозостійкість та продуктивність малини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок