Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація

Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація / сторінка 7

Назва:
Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,68 KB
Завантажень:
224
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Семантичний поділ прикметників на ЛСГ і ТГ ґрунтується на розрізненні самостійної (якісні) та опосередкованої (відносні) ознаки. Серед перших важливо, чи “норма” ознаки збігається з певним (переважно верхнім) кінцем умовної шкали (добрий – поганий), чи знаходиться посередині (довгий – короткий). Прислівники ЛОУМ членуються на означальні (якісні, способу дії, кількісні) та обставинні (просторові, часові, причинові, допустові, модальні). Займенники в межах ЛОУМ утворюють чітку структуру, свого роду “смислову будову мови”, на вертикальній осі якої містяться такі загальні поняття як “істота”, “предмет”, “ознака”, “місце”, “час”, “кількість”, “напрям”, а на горизонтальній — “загальне поняття”, “поняття як визначене”, “поняття як невизначене”, “поняття як неіснуюче”. Повну класифікацію усіх виділених в ЛОУМ часнин мови подано в Додатку Д (1-7).
Здійснена класифікація одиниць ЛОУМ виявила лексикографічні некоректності у словникових тлумаченнях цих слів. Певна семантична інформація подається то у формі самостійних значень (Обробка 1. Дія за знач. обробляти; 2. Результат дії за значенням обробляти. Розробка 1. Дія за знач. розробити, розробляти. 2. Результат всебічного вивчення, дослідження якого-небудь питання, якоїсь проблеми.), то — в межах одного (Збільшення Дія або її результат за знач. збільшити; Відтворення Дія та її результат за знач. відтворити). Було також виявлено необхідність уніфікації формул тлумачень: березень “Третій календарний місяць року”, квітень “Четвертий місяць календарного року”, вересень “Назва дев’ятого місяця календарного року” тощо.
Основними внутрішньо- та міжгруповими зв’язками між лексичними угрупованнями ЛОУМ є семантичні категорії полісемії, антонімії, гіпонімії, конверсії та партонімо-холонімії, які виконують системоутворюючу функцію.
Третій розділ “ЛОУМ як компресована модель лексичного рівня” присвячено характеристиці 16 виявлених найбільших семантичних полів ЛОУМ: “Природа”, “Людина як фізична істота”, “Діяльність”, “Можливість”, “Людина як психічна істота”, “Людина як розумна істота”, “Інформація”, “Буття”, “Час”, “Відношення”, “Простір”, “Кількість”, “Частина / ціле”, “Оцінка”, “Норма”, “Суспільство”. Кількісний та частиномовний склад полів неоднаковий. Більшість зі СП перетинаються між собою за рахунок спільних сем, що схематично зображено на 16 відповідних малюнках після опису самих полів. Там цифрами позначено площини полів, що перетинаються, і поруч з кожним малюнком під конкретною цифрою наведено лексеми, що можуть належати до обох з полів, (з міркувань компактного розміщення матеріалу вказано не всі, а лише найхарактерніші з них). Представимо це на прикладі СП “Частина/ціле”: |
1. море, річка, канал – дно, берег
2. тіло, голова, обличчя, рука, палець, нога, коліно, спина, плече
3. початок, кінець
4. доба, день2, ранок, вечір, день1, ніч
5. споруда, будинок, хата, дім, квартира, двір, кімната, кабінет, клас2, зал, палата; вихід, поріг, вікно, двері, стіна; стіл, нога
6. одиниця, сума, половина
7. організація, товариство – член, представник; збори, семінар, конференція – учасник
Рис. 1. Взаємозв’язки СП “Частина / ціле”.
Конкретне поле ЛОУМ може перетинатися в середньому з вісьмома іншими полями (найменше — п’ятьма, найбільше — одинадцятьма). Деякі групи слів лежать на перетині трьох і більше СП, це, наприклад, дієслівне підполе володіння, іменники на позначення керівної діяльності, іменники на позначення доби і її частин.
Також отримано результати порівняння десяти синоптичних схем: ідеографічних словників різних мов, таких як англійської П. Роже, німецької Р. Халліґа і В. фон Вартбурґа, Ф. Дорнзайфа, іспанської Х. Касареса, М. Молінер, чеської Ї. Галлера, польської А. Марковського, російської В. Морковкіна і О. Баранова, а також теоретичної розробки української лінгвістки Ж. Соколовської. Визначено їх спільну частину на різних рівнях ієрархії — це СП людини, її тіла, мисленнєвих характеристик і розуму, її роботи, особистісних стосунків і ставлення, соціальних інституцій та службовців, живої і неживої природи, загальних категорій, таких як час, простір, існування, кількість, відношення та деякі інші.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок