Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> підвищення корозійно-механічної тривкості конструкційних матеріалів з використанням високоенергетичних променевих технологій

підвищення корозійно-механічної тривкості конструкційних матеріалів з використанням високоенергетичних променевих технологій

Назва:
підвищення корозійно-механічної тривкості конструкційних матеріалів з використанням високоенергетичних променевих технологій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,75 KB
Завантажень:
128
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ФІЗИКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МЕТАЛІВ ТА СПЛАВІВ
ТЕПЛА Тетяна Леонідівна
УДК 669.14.018.25: 535.211
підвищення корозійно-механічної тривкості конструкційних матеріалів з використанням високоенергетичних променевих технологій
Спеціальність 05.16.01. Металознавство та термічна обробка металів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ 2008 р.


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник - | доктор технічних наук, професор
Дурягіна Зоя Антонівна
Національний університет “Львівська політехніка” МОН України, професор
Офіційні опоненти - | доктор технічних наук, професор
Марковський Євген Адамович,
Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України, п.н.с.
доктор технічних наук, професор
Бякова Олександра Вікторівна,
Інститут проблем матеріалознавства НАН України, с.н.с.
Захист відбудеться “ 24” _квітня_ 2008 р. о 14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.232.01 у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАН України, Київ-142, пр. Вернадського, 34/1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, Київ-142, пр. Вернадського, 34/1.
Автореферат розісланий “14” березня 2008 р.
.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.232.01 , д.т.н. |
|
М.І.Тарасевич
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальним завданням сучасного металознавства є розширення науково-практичної бази даних щодо маловивченої групи ванадієвих сплавів, корозійно-електрохімічні, активаційні та ядерно-фізичні властивості яких роблять їх безперечними лідерами, порівняно із корозійнотривкими сталями, для енергетики, космічної техніки, радіоелектроніки та прецизійного приладобудування. Використання цих сплавів на сучасному етапі гальмується не стільки економічними чинниками, скільки їх незадовільною зносотривкістю та низькими корозійно-механічними властивостями. Об’ємне легування ванадієвих сплавів титаном та хромом практично не впливає на їх функціональні властивості, що докладно відтворено у працях вчених провідних металознавчих шкіл Японії, Росії та США.
З огляду на це актуальність роботи полягає у подальшому розвитку сучасного підходу щодо керованої зміни структурного стану, фазового складу та експлуатаційних властивостей поверхні ванадієвих сплавів системи V – Cr – Ti, порівняно із корозійнотривкими сталями. Реалізація цього за допомогою сучасних, малоенерговитратних, екологічно безпечних та сертифікованих методів інженерії поверхні вказує на безперечну актуальність та своєчасність вирішуваних у роботі задач.
Відносна стабільність захисних властивостей сформованих у такий спосіб поверхневих шарів буде залежати від їх структурного стану, фазового складу та рівня густини дислокацій у результаті їх деформаційного пересичення. Це дозволяє на новій методологічній основі керувати функціональними властивостями сплавів. Наприклад, за умов експлуатації обладнання теплоенергетики у синтезованих поверхневих шарах слід збільшувати об’ємну долю карбідів та інтерметалідів (NbC, Nb2C, VC, TiC, Ni3Ti, Fe2Nb), що підвищуватиме корозійно-механічну тривкість. Натомість для деталей атомних енергетичних установок нового покоління та термоядерної енергетики, коли необхідно зменшувати їх змочуваність теплоносіями (розплави Pb та Li17Pb83) краще поводять себе захисні шари, до складу яких будуть входити переважно нітриди (TiN, VN, Fe4N).
Відмінність отриманих результатів від вже відомих полягає у тому, що залежно від структурного класу конструкційних матеріалів, форми, геометричних розмірів та параметрів експлуатації конкретних деталей чи елементів конструкцій рекомендовано найбільш доцільні методи інженерії поверхні. Зокрема, іонна імплантація азотом, оплавлення поверхні азотною плазмою або комплексне лазерне легування ніобієм та азотом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: підвищення корозійно-механічної тривкості конструкційних матеріалів з використанням високоенергетичних променевих технологій

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок