Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Стан ЕС клітин ентерохромафінної системи щурів при гіпоксичній гіпоксії в залежності від фотоперіоду

Стан ЕС клітин ентерохромафінної системи щурів при гіпоксичній гіпоксії в залежності від фотоперіоду

Назва:
Стан ЕС клітин ентерохромафінної системи щурів при гіпоксичній гіпоксії в залежності від фотоперіоду
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,11 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
нАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК України
ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМ. о.о. БОГОМОЛЬЦЯ
Бойко Олександр Васильович
УДК 612.43 – 06:612.273.2.018.2.017.2]-092
Стан ЕС клітин ентерохромафінної системи щурів при гіпоксичній гіпоксії в залежності від фотоперіоду
14.03.04 – патологічна фізіологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ 2001


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Буковинській державній медичній академії
Міністерства охорони здоров’я України
Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент
Ткачук Світлана Сергіївна,
Буковинська державна медична академія,
професор кафедри нормальної фізіології
Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор
Середенко Михайло Михайлович,
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця,
завідувач відділу по вивченню гіпоксичних станів
Член-кореспондент АМН України, професор
Донченко Георгій Вікторович,
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України,
завідувач відділу біохімії коферментів
Провідна установа: Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця
Міністерства охорони здоров’я України,
кафедра патологічної фізіології, м. Київ
Захист відбудеться "19" березня 2002 р. о 14 год
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (01024, Київ -24, вул. Богомольця, 4)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституті фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України (01024, Київ -24, вул. Богомольця, 4)
Автореферат розісланий "15" лютого 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор біологічних наук _________________ З.О. Сорокіна-Маріна


Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Враховуючи, що провідною ланкою патогенезу більшості хвороб виступає гіпоксичний фактор, спроба дослідити участь ентероендокриноцитів ЕС-типу в регуляції гомеостатичних реакцій саме за умов гіпоксичного впливу є актуальним напрямком сучасних наукових досліджень, особливо з огляду на зростання в Україні захворювань шлунково-кишкового тракту.
Універсальність та поширеність гіпоксичного синдрому обгрунтовують необхідність пошуку нових патогенетичних засобів антигіпоксантного захисту. Аналіз досліджень ланок регуляції адаптивних реакцій вказує на існування двох напрямків вирішення проблеми протигіпоксичної стійкості. Перший – стратегія резистентності – реалізується завдяки максимальному напруженню всіх регуляторних систем активної протидії небезпечним впливам середовища. Другий, найбільш яскраво виражений у тварин з сезонними змінами фізіологічних реакцій, відомий як толерантна гіпометаболічна адаптивна стратегія, основою якої є зниження катаболізму речовин, енерговитрат і поглинання кисню [Кулинский В.И. и др., 1992]. Ці ефекти значною мірою забезпечуються похідними триптофану - серотоніном і його метаболітами (в першу чергу – мелатоніном) [Лукьянова Л.Д., 1997]. Тому цілком логічно пов’язати цей напрямок адаптації з функціонуванням фотоперіодичної системи регуляції, де роль месенджера виконує саме мелатонін [Арушанян Э.Б. и др., 2000]. Більше того, багато досліджень вказують на існування сезонної залежності перебігу адаптивних реакцій, які істотно погіршуються впродовж подовженого фотоперіоду [Хачатурьян М.Л. и др., 1995].
Гіпоксичний вплив супроводжується інтенсифікацією процесів вільнорадикального окиснення макромолекул [Барабой В.А. и др., 1997], змінами в системі антиоксидантного захисту та тканинної протеолітичної активності, активацією мікротромбоутворення [Веремеенко К.Н., 1998]. З точки зору молекулярних механізмів регуляції адаптивних реакцій патогенетична корекція гіпоксичних пошкоджень тканин, принаймні частково, можлива за рахунок обмеження інтенсивності вільнорадикальних реакцій. Тому особливу зацікавленість викликають потужні антиоксидантні властивості серотоніну та мелатоніну [Chan T. et al., 1996]. Враховуючи, що на 95% потреби організму в цих індоламінах забезпечуються ентероендокринними клітинами ЕС-типу [Шемеровский К.А., 1989; Южаков В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Стан ЕС клітин ентерохромафінної системи щурів при гіпоксичній гіпоксії в залежності від фотоперіоду

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок