Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ДІАГНОСТИКА ТА КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ ХРЕБТА У СОБАК І КОТІВ

ДІАГНОСТИКА ТА КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ ХРЕБТА У СОБАК І КОТІВ / сторінка 7

Назва:
ДІАГНОСТИКА ТА КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ ХРЕБТА У СОБАК І КОТІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,32 KB
Завантажень:
443
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Результати неврологічних досліджень підтверджують, що консервативне лікування тварин сприяє більш швидкому та повному відновленню функцій спинного мозку. У тварин контрольної групи такі неврологічні симптоми, як параліч, позитивний рефлекс екстензора та ознаки симптому Шиффа-Шерінгтона не змінювалися від 5-го до 90-го днів, а відчуття болю та деяке покращення контролю за сечовиділенням відновлювалося лише на 90-й день досліджень. У тварин першої дослідної групи вже на 30-й день параліч та перехресний рефлекс екстензора не спостерігали, а контроль за сечовиділенням відновлювався. У тварин другої дослідної групи ознаки часткового паралічу спостерігали на 5, 30 та 90-й дні дослідів, а перехресний рефлекс екстензора зникав на 30-й день дослідів. У цей же період відновлювався контроль за сечовиділенням.
Результати морфологічних досліджень крові у тварин контрольної та дослідних груп за період лікування наведені у таблиці 3.
Вони свідчать, що лікування тварин першої дослідної групи сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну у крові та кількості еритроцитів. Починаючи з 30-ї доби, ці показники достовірно були вищими, ніж у контролі та у тварин другої дослідної групи, що є позитивним явищем. Відомо, що гемоглобін забезпечує організм киснем, переносить вуглекислий газ із тканин у легені, бере участь у регуляції кислотно-лужного балансу та в деяких ферментативних процесах, транспортує до тканин амінокислоти, ліпіди, адсорбує токсини. Вміст гемоглобіну в еритроциті у тварин дослідних груп протягом лікування не мав тенденції до зростання і був нижчим за норму, а на 60 та 90-у доби досяг показника контрольної групи. Зниження вмісту гемоглобіну в еритроциті може вказувати, за даними літератури, на наявність анемії через нестачу в організмі тварин міді, заліза, протеїну, а також зменшення об’єму еритроцитів.
Зростання кількості лейкоцитів у собак контрольної групи до 14-го дня дослідів було зумовлено травмою та розвитком запальної реакції. Подальше зниження кількості лейкоцитів у них виникало, ймовірно, через виснаженість імунної системи. У крові тварин дослідних груп зниження кількості лейкоцитів починалося з 5-ї доби, що зумовлено, напевно, застосуванням препаратів протизапальної дії. У подальшому кількість лейкоцитів у крові дослідних тварин хоч і була нижче норми, але мала тенденцію до зростання. Особливо це характерно для тварин першої дослідної групи, у яких зростання кількості лейкоцитів почалося раніше, ніж у другій дослідній групі і було інтенсивнішим.
Зміни лейкограми у тварин протягом досліду наведені у таблиці 4. Кількість еозинофілів у крові тварин контрольної групи протягом досліду, а у тварин дослідних груп – на початку лікування була відносно високою і відповідала рівню захисної реакції організму, адже, як відомо, еозинофіли адсорбують та інактивують гістамін, який виділяється під час алергічних реакцій, сприяють продукції антитіл, руйнують токсини та продукти розкладу тканин. Починаючи з 14-ї доби лікування, кількість еозинофілів у собак дослідних груп достовірно (р0,05) була нижчою, ніж у контрольній групі. Скоріше за все, це пояснюється впливом антигістамінних препаратів. Відомо, що стероїди суттєво знижують тривалість життя еозинофілів, спричиняють їх загибель за механізмом апоптозу через пригнічення продукції інтерлейкінів. Крім того, під впливом цих препаратів посилюється продукція специфічних ендонуклеаз, які також беруть участь у руйнуванні еозинофілів та тканинних базофілів.
У всіх тварин упродовж досліду кількість юних нейтрофілів значно переважала норму, причому, порівняно з контролем, у першій дослідній групі з 14-ї доби була достовірно більшою, а в другій – нижчою (особливо на 60-у добу). Кількість паличкоядерних нейтрофілів у лейкограмі всіх тварин протягом досліду зростала. У тварин контрольної групи спостерігалося поступове її зниження; першої дослідної – цей показник був дещо вищим за норму, а починаючи з 30-ї доби достовірно більшим, ніж у тварин контрольної групи. У тварин другої дослідної групи кількість паличкоядерних нейтрофілів переважала норму тільки на початку лікування, достовірно була більшою, ніж у тварин контрольної групи лише на 90-у добу лікування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ДІАГНОСТИКА ТА КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ ХРЕБТА У СОБАК І КОТІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок