Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ / сторінка 4

Назва:
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,65 KB
Завантажень:
209
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Алопластику виконували сіткою вітчизняного виробництва (ТУ У 24.7-002004048-187-2003). Застосовували три типи хірургічних сіток: дрібнокомірчасті (комірки від 0,2 до 0, 5 мм), середньокомірчасті (комірки від 0,5 до 1,5 мм) та великокомірчасті (комірки понад 1,5 мм).
Розмір грижових воріт в усіх групах був значно менший грижового випинання. Переважали пацієнти з грижовими воротами до 5 см в діаметрі: 88,4% – у першій групі контролю, 75,7% – в основній групі і 92,1% у хворих з неускладненою грижою. Хворі з вентральними грижами у великій більшості за міжнародною класифікацією потрапляли у категорію W1 – 87,7%, 74,1% і 78,2% відповідно.
Некроз защемлених органів виявлено у 13,4% хворих першої контрольної групи і у 15,9% основної, флегмона грижових оболонок – у 4,8% і 6,5% хворих, а перитоніт – у 1,9% і у 2,8% відповідно.
Методи досліджень. Крім загальноприйнятих клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, для уточнення факторів, які впливають на розвиток ранової інфекції, 62 хворим основної групи виконано мікробіологічне дослідження грижової води, мазків з рани перед зашиванням шкіри та відділку з дренажів на 3 добу після операції. Група контролю – 30 хворих при плановому грижовисіченні. Крім ідентифікації культур, визначали їх чутливість до антибіотиків. Оцінку засіменіння проводили за загальноприйнятою схемою: І-II ступінь засіменіння вказує на контамінацію, III-IV ступінь – на провідну етіологічну роль виділеного мікроорганізму.
Внутрішньочеревний тиск (ВЧТ) за методикою M. Williams (1997) до вводного наркозу і при зведенні на затискачах апоневрозу після усунення грижі заміряно у 21 хворого при плановому грижовисіченні і у 38 хворих - при ургентному грижовисіченні. При защемлених грижах ВЧТ був достовірно вищим у порівнянні з групою контролю і залежав від розмірів грижового випинання (р0,05 для діаметру грижового випинання до 5 см і понад 15 см). Після грижовисічення достовірне збільшення ВЧТ відзначено при діаметрі грижового випинання від 10 до 15 см.
Враховуючи, що ще одним фактором ризику розвитку післяопераційних ранових ускладнень є вибір місця імплантації сітчастого матеріалу, ми, для оцінки його впливу на репаративні процеси, виконали експеримент на 80 безпорідних статевозрілих самцях білих щурів. В роботі керувалися Міжнародними принципами Європейської конвенції із захисту хребетних тварин (Страсбург, 1985).
Методика експерименту. Під наркозом (в/м гексенал із розрахунку 100 мг/кг на одну ін’єкцію) на 2-3 см розтиналася передня черевна стінка. Під апоневроз сітку імплантували після ушивання очеревини, а на апоневроз – після ушивання очеревини і апоневрозу. Усі тварини були розподілені на 8 груп. Групи 1, 2, 3 – тварини, у яких дрібнокомірчаста, середньокомірчаста та великокомірчаста вітчизняна сітка розміщувалася над апоневрозом; групи 5, 6 і 7 – тварини, у яких така ж сітка розміщувалася під апоневрозом; групи 4 і 8 – тварини, у яких сітка фірми “Етикон” розміщувалася над та під апоневрозом. Група 0 – тварини контрольної групи, яким імплантацію сітки не проводили. З експерименту тварин виводили через 1 тиждень, 1 місяць і 2 місяці введенням летальної дози гексеналу.
При проведенні морфологічного дослідження тканинних структур передньої черевної стінки визначали наступні параметри: питомий обсяг фібробластів та нейтрофільних гранулоцитів у складі рубцевої тканини, що відображує ступінь травматичного запалення; питомий обсяг м’язових волокон, гемокапілярів і строми у складі м’язової тканини; площу поперечного розтину м’язового волокна, що відображує репарацію м’язової тканини та ступінь її зрілості; питомий обсяг колагенових волокон у складі рубцевої тканини, що характеризує адекватність формування рубця; питомий обсяг, кількість та поверхневу щільність гемокапілярів у складі рубцевої тканини, що відображує неоваскулогенез та ступінь зрілості судин.
Результати дослідження. Розробляючи методи профілактики ранових ускладнень при алопластиці защемлених гриж, які ми розподілили на передопераційні, інтраопераційні та післяопераційні, керувалися отриманими даними при бактеріологічних дослідженнях грижової води і мазків з рани.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок