Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ / сторінка 5

Назва:
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,65 KB
Завантажень:
209
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Основним методом передопераційної профілактики ранових ускладнень була антибіотикопрофілактика.
Патологічну мікрофлору у грижовій воді висіяно у 33,9% досліджень (21 хворий). У більшості випадків домінувала монокультура (71,4%) з рівною мірою висівання грампозитивних аеробних коків, що належать до 4 родів: Staphylococcus, Micrococcus, Enterococcus, Streptococcus, і грамнегативних аеробних паличок, які належать до родини Enterobacteriaceae і роду Pseudomonas. Частота виявлення Гр+ мікрофлори склала 38,1%, а Гр– – 33,3%. Анаеробні мікроорганізми (Bacteroides, Peptostreptococcus, Bifidobacterium, Veillonella) виявлено у 33,3% досліджених проб, переважно у осіб з некрозом защемленого органу. Ступінь засіменіння вмісту грижового мішку коливалася від 103 до 106 КОЕ/мл. Максимальну концентрацію мікроорганізмів, при якій розвиток ранової інфекції неминучий, відзначено у 6 пацієнтів (28,6%) з флегмоною грижового мішку. У групі контролю більшість мазків з рани були стерильними.
Виходячи з цього, нами запропоновано та застосовано наступну схему антибактеріальної профілактики:
- при защемленій грижі без некрозу органів показано антибіотикопрофілактику цефалоспорином I покоління (у наших дослідженнях застосовували цефазолін в дозі 1 г у 92,5% хворих основної групи і у 89,4% - у групі контролю);
- при підозрі на некроз защемленого органу антибіотикопрофілактику необхідно призначати з урахуванням подальшої антибактеріальної терапії (в наших дослідженнях застосовували цефтриаксон у дозі 1г в/м і метрагіл 100 мл в/в – 7,5% пацієнтів);
- при наявності флегмони грижового мішку і при перитоніті показано антибіотикотерапію, яку необхідно починати до оперативного втручання.
При розробці інтраопераційних методів профілактики ранових ускладнень використовували дані бактеріальних засівів та експерименту.
Результати експерименту. У жодному випадку не виявлялося специфічної захисно-біологічної реакції на алоплант як на клітинному, так і на тканинному рівні. Гістоморфологія фази травматичного запалення характеризувалася значною нейтрофільною інфільтрацією тканини, гіперплазією судин мікроциркуляторного русла, посиленою серозною ексудацією в усіх групах. Через 1 місяць у фазі ремоделювання рубця відзначалося зростання кількості фібробластів, їх дозрівання, збільшення синтезу колагенових волокон, неоваскулогенез. Через 2 місяці у фазі реорганізації рубцевої тканини відзначалося зростання обсягу колагенового матриксу та поверхневої щільності судин. Репаративні процеси при надапоневротичній локалізації протезу суттєво відставали при використанні дрібно-, середньокомірчастої сітки та сітки “Етикон”, а при підапоневротичній локалізації – у випадку застосування великокомірчастої сітки. Найбільш швидке зниження травматичного набряку та запалення, адекватні процеси колагено- та фібрило- і капіляроутворення, накопичення фібробластів та відновлення мязових волокон відзначено при надапоневротичній локалізації великокомірчастої сітки та при підапоневротичній локалізації дрібнокомірчастої. Дані по вітчизняній сітці і по сітці фірми “Етикон” були рівнозначними. Таким чином, однією з переваг подібного розташування сітки може бути зменшення ранової ексудації в ранньому післяопераційному періоді і формування більш міцного рубця у пізньому післяопераційному періоді.
Виходячи з цього, при розташуванні сітки inlay для пластики гриж з діаметром грижових воріт до 5 см використовували дрібнокомірчасту або середньокомірчасту сітки, а при більшому розмірі грижових воріт використовували великокомірчасту сітку в позиції onlay.
Основне значення у виборі методу операції мав стан защемлених органів. Найбільш проблемними у плані вибору методу операції та ризику інфекційних ускладнень були хворі з флегмоною грижових оболонок, у яких висівалася патогенна мікрофлора. Тому нами з метою зниження інфікованості м’яких тканин запропоновано спосіб грижовисічення (патент № 21596), який був використаний у пацієнтів із защемленими вентральними грижами при наявності флегмони.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ГРИЖОВИСІЧЕННЯ З АЛОПЛАСТИКОЮ З ПРИВОДУ ЗАЩЕМЛЕНОЇ ГРИЖІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок