Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання

Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання

Назва:
Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,79 KB
Завантажень:
150
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Зарапін Олег Вікторович
УДК 165.62
Герменевтична феноменологія вчинку
як апріорі морального пізнання
09.00.01 – онтологія, гносеологія, феноменологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Сімферополь – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник - доктор філософських наук,
професор Лазарев Фелікс Васильович,
Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського,
завідувач кафедри філософії
Офіційні опоненти - доктор філософських наук
Оконська Надія Борисівна,
Севастопольський національний технічний університет,
професор кафедри філософських та соціальних наук.
- кандидат філософських наук
Кебуладзе Вахтанг Іванович,
Київський національний університет
Ім Т.Г. Шевченка, асистент
кафедри філософії філософського факультету.
Провідна установа – Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Захист відбудеться “27” червня 2003 року о 14. 00. год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університету
ім. В.І. Вернадського за адресою: 95038, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4, конференц-зал
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).
Автореферат розіслано “27” травня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради К52.051.01. О.І. Кремінський


ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Опозиція гуманітарно-антропологічного й сцієнтистського типів мислення стала невід’ємною рисою сучасної філософії. Набуваючи характеру антитези “ірраціоналізм – раціоналізм”, це протиставлення вже не вміщується в рамки методологічної проблеми, а вимагає порівняної з радикальним самоосмисленням рефлексії, що здатна у своєму проясненні залишатися за можливістю незалежною від методологічних кліше й заздалегідь прийнятих установок. Початковим пунктом такої рефлексії служить насправді драматична ситуація, коли філософське прагнення раціоналізму до універсального пізнання світу як осмисленого людиною буття втрачає світоглядну цілісність. Поступово різними фрагментами буття стають знеособлена реальність об'єктивно сущого, з одного боку, і з іншого - непізнаний ірраціональний залишок людської присутності як винесений за дужки наукового розгляду метафізичний “привид”. Наслідком подібної фрагментації виявляється роз’єднаність гносеології як сфери людського пізнання й моралі як сфери людського існування. Простір між ними заповнюється ірраціоналістичним “ніщо”, яке не залишає місця для метафізичного синтезу.
Якщо в класичній філософії метафізика зв'язує існування і пізнання в єдність думки й мислячого (ego cogito), то у філософії ХХ ст. цей зв'язок виявляється маргінальною формою рефлексії, що намагається відновити втрачену єдність світу пізнання та життєвого світу. Метафізична сутність речі не тільки відділяється від явища, але в теоретичній установці протиставляється як дійсне - видимому, розумоосяжне - почуттєвому, загальне - індивідуальному. Наслідки такого роду несумірності при всіх видимих і безперечних досягненнях науково-технічного прогресу виявляють тенденцію втрати достовірно онтологічних основ пізнання сущого. Об'єктивність і знеособленість пізнаваної реальності стала одним із чинників перетворення життєвого світу із стану екологічного середовища у “промзону” - нежиттєвий результат його раціонального використання й планування. У той час як науковий розум усе більше дегуманізується, протиставляючи себе розуму метафізичному, останній перестає бути носієм сутнісних універсалій і виявляється заручником постмодерністської дилеми “логоцентризм – релятивізм”.
Релятивізм, що став нормою філософської свідомості, неминуче повертає нас до проблеми відповідності сутності і явища, що виникає як фундаментальне за своєю значущістю і феноменологічне за змістом питання про філософське призначення і моральну відповідальність мислення в ситуації протиріччя, що загрожує стати нерозв'язаним, між об'єктивністю наших знань про світ та суб'єктивністю його людського переживання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок