Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ВПЛИВ ДОЗОВАНОЇ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МАГНІТНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ НА СУДОМНУ ГОТОВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (клініко-експериментальне дослідження)

ВПЛИВ ДОЗОВАНОЇ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МАГНІТНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ НА СУДОМНУ ГОТОВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (клініко-експериментальне дослідження)

Назва:
ВПЛИВ ДОЗОВАНОЇ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МАГНІТНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ НА СУДОМНУ ГОТОВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (клініко-експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,50 KB
Завантажень:
395
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ІМЕНІ П.Л.ШУПИКА МОЗ УКРАЇНИ
Жилінська Ганна Вадимівна
УДК 616.853-092.4/615.847
ВПЛИВ ДОЗОВАНОЇ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МАГНІТНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ НА СУДОМНУ ГОТОВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
(клініко-експериментальне дослідження)
14.01.15 – нервові хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2004


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова
Академії медичних наук України
Науковий керівник
доктор медичних наук Чеботарьова Лідія Львівна,
Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова
АМН України, провідний науковий співробітник,
завідувач відділення функціональної діагностики
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України,
проректор з наукової роботи, завідувач кафедри медицини катастроф
доктор медичних наук, провідний науковий співробітник,
Дубенко Андрій Євгенійович, Інститут неврології, психіатрії та наркології, АМН України
Провідна установа
Інститут геронтології АМН України, відділ судинної патології головного мозку
Захист відбудеться 21.04.2003 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, Київ, вул.Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, Київ, вул.Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий 19.03.2004 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради, к.мед.н. Усатенко О.Г.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Епілепсія відноситься до розповсюджених захворювань нервової системи. За даними ВООЗ, у світі нараховується біля 50 мільйонів хворих на епілепсією, поширеність захворювання в популяції становить 0,8–1,2% (Максутова Э.Л., Железнова Е.В., 2001; Вассерман Л.И., 1998; Петрухин А.С., Мухин К.Ю., Медведев М.И., 1998). Дослідження з проблеми епілепсії та епілептичних синдромів спрямовані на розкриття етіологічних чинників, патогенезу, патоморфологічних змін речовини головного мозку, розробку комплексу діагностичних заходів і диференційно-діагностичних критеріїв, підвищення ефективності лікування.
Протягом десятиліть залишаються актуальними питання лікування епілепсії, метою якого слід вважати повне припинення припадків без нервово-психічних і соматичних побічних ефектів і забезпечення педагогічної, професійної і соціальної адаптації пацієнта (Зенков Л.Р., 2001). Завдяки розвитку нейрофармакології і створенню нових класів антиепілептичних препаратів підвищилася ефективність медикаментозної терапії епілепсії та епілептичних синдромів, проте у 20–30% хворих спостерігають первинну або вторинну фармакорезистентність, зумовлену біологічними, соціогенними, носорогенними чинниками, і захворювання набуває прогредієнтного злоякісного характеру (Зенков Л.Р., 1996; Темин П.А., Никанорова М.Ю., 1999). Патогенетичні механізми цього стану та ендогенні чинники, що визначають його розвиток, залишаються недостатньо вивченими. Визнається, що значну роль у формуванні “некурабельних” епілепсії і епілептичних синдромів відіграє зрив ендогенних “захисних механізмів” центральної нервової системи, зокрема діяльності структур так званої “антиепілептичної системи мозку” (АЕС). До неї відносять: хвостате ядро, ретикулярну частину чорної субстанції, орбітофронтальну кору, каудальне ретикулярне ядро моста, утворення мозочка; між цими структурами формуються певні функціональні взаємовідносини, спрямовані на досягнення ефекту обмеження та пригнічення епілептичної активності. Саме системний характер відповіді мозку на епілептичне подразнення дозволяє обгрунтувати положення про АЕС (Карлов В.А., 1990; Крыжановский Г.Н., 1997; Зенков Л.Р., 2002).
Дослідження Г.М.Крижановського та його співробітників (1980–2000) на різних моделях епілептогенезу продемонстрували, що мозочок може значною мірою детермінувати діяльність структур АЕС.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ВПЛИВ ДОЗОВАНОЇ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МАГНІТНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ НА СУДОМНУ ГОТОВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (клініко-експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок