Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ (функціонально-лінгвістичні аспекти)

Загрузка...

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ (функціонально-лінгвістичні аспекти) / сторінка 8

Назва:
ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ (функціонально-лінгвістичні аспекти)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,25 KB
Завантажень:
167
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Розглянемо засо-би творення об-разності й експресії з погляду їх походження й умов ви-ник-нен-ня.
Помітний вплив на експресивність журналістського тексту справ-ля-ють суспільно-політичні чинники: під їх дією у мові преси склада-єть-ся експресивний ідеолексикон, цілий комплекс посилено-виразних слів, які мають соціальне звучання, володіють соціальними конотаці-я-ми і здатні виражати соціальну оцінку дійсності. Водночас це ство-рює й можливості для маніпулювання суспільною свідомістю, дезін-фор-мації громадськості. Для мови колишнього тоталітарного режиму і, звичайно, для мови тогочасних ЗМІ властивим було привнесення у зна-чення суспільно-політичних слів позитивної чи негатив-ної конота-ції відповідно до потреб ідеології, тобто надзвичайно відчут-ним ста-вав ідеологічний компонент їх семантики. Так, підкреслено позитив-ного емоційно-експресивного забарвлення в мові тоталітариз-му набу-ли лексеми революція, інтернаціоналізм, пролетаріат, ко-му-ністична пар-тія, п’ятирічка, комуніст, радянський, генсек тощо, які репрезен-тували й підтримували пануючу ідеологію. І навпаки, різ-ко негатив-ною оцінністю відзначалися слова контрреволюція, куркуль, НАТО, на-ціоналіст, імперіалізм, буржуазний як символи ворожого капіталі-стичного світу. У сучасних українських ЗМІ такі ідеологеми зазнали емо-ційно-оцінних переорієнтацій, переосмислення. Наприклад, слова -ко-мунізм, комуніст, партія (у значенні КПРС), пролетаріат, соціа-лізм, інтернаціоналізм, революція утратили позитивно забарвлену іде-о--ло-гічну сему й набули в медіа поряд із нейтральним іронічного, а інко-ли й негативного звучання. Натомість сучасні політичні реалії спри-яли втраті негативних конотацій таких лексем, як Пре-зидент, Ка-бінет Міністрів, опозиція, парламент, спікер, мер, фрак-ція, коалі-ція. -Формується новий політичний словник мови газети. Концептуальна лек-сика сучасного періоду, яку становлять поняття демократія, неза-леж-ність, суверенітет, реформи, правова дер-жа-ва, вертикаль вла-ди, відображає процес формування ідеології де-мократичної орієнтації. Проголошення незалежності України, переос-мис-лення її історії, по-вер--нення до національних джерел спричинили реа-білітацію затавро-ва-них і викривлених за часів Радянського Союзу слів націоналіст, ко-зак, геть--ман, Запорізька Січ, Українська повс-тан--ська армія, тризуб та ін., що трак-тувалися як ворожі радянській системі поняття. У результаті во-ни втратили негативну сему й вільно функціонують на сторінках пе-рі-одичних видань у своєму істинному, а не спотвореному значенні.
Експресивність лексем прямо залежить і від конкретної сус-піль-но-політичної ситуації й часу. Наприклад, після вівторка 11 ве---ресня 2001 року надзвичайної експресивності й особливого звучання на--були слова й словосполучення “чорний вівторок”, тероризм, тер---акт, міжнародний тероризм, терористи, рух Талібан, пілоти-ка-мі----ка--дзе, антитерористична кампанія, “поштовий тероризм” тощо. Во--ни мі-стять потужний заряд негативних емоцій, асоціюються зі страж---даннями, людськими втратами, смертю.
Суспільно-політичні зміни в Україні зачепили й сферу мовного ети--кету. Повернулися до ак--тивного вжитку такі традиційні українські форми звертання, як пане, па-ні, панно, добродію, добродійко. Натомість звертання то---ва-ришу у зв’язку з його активністю в часи тоталітарного режиму набу---ло дещо негативного підтексту й уживається рідко.
Потужним джерелом експресії в мові сучасних засобів масової ін--фор-мації є деривація. Для створення атмосфери довіри, симпатії до уяв--ного співбесідника, для висловлення співчуття журналісти часто вда--ються до емоційно забарвленої лексики, зокрема до слів зі змен---ше-но-пестливими суфіксами: водичка, ручечка, газетка. Нерідко ужи---ван-ня зменшено-пестливих суфіксів надає словам відтінку іронічнос--ті, сарказму, навіть зневажливості. І навпаки, негативне, зневажливе став--лення до описуваного явища передається за допомогою суфіксів згру--білості -ищ-, -иськ-, -ач- (-яч-), -ух- (-юх-), -ущ- (-ющ-), -езн-, -елезн-, що надають словам почуттєво-емоційної експресивності: мос---ко-вщина, потебеньківщина, грубезний тощо.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ (функціонально-лінгвістичні аспекти)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок