Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІДІОМАТИЧНИХ ПРЕДИКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ АНГЛІЙСЬКОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ АВТЕНТИЧНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ

НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІДІОМАТИЧНИХ ПРЕДИКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ АНГЛІЙСЬКОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ АВТЕНТИЧНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ / сторінка 5

Назва:
НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІДІОМАТИЧНИХ ПРЕДИКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ АНГЛІЙСЬКОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ АВТЕНТИЧНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,35 KB
Завантажень:
111
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

В межах нашого дослідження неідіоматичним вважається мовлення, побудоване за такими структурно-мовленнєвими зразками, які невластиві мові, що вивчається. Як наслідок, неідіоматичні конструкції (unidiomatic / odd constructions, foreignisms) можуть цілком відповідати мовній системі, але не відповідати мовленнєвій нормі й узусу та сприйматися носіями мови як неприродні, незвичайні, недоречні, надмірно стилістично марковані.
Сучасне трактування поняття правильності мовлення як стилістичної адекватності, доречності, комунікативної ефективності висловлювання дозволяє вважати неідіоматичне, неадекватне з погляду мовленнєвої норми й узусу мовлення неправильним, навіть якщо воно відповідає системі мови, що вивчається. У цьому зв’язку в дослідженні використано робочий термін “стилістично адекватне мовлення” для позначення мовлення, що є правильним з погляду відповідності певній комунікативній ситуації, характеризується адекватністю використаних мовних засобів умовам спілкування (комунікативний регістр, інтенція, вікові та соціальні характеристики комунікантів тощо). Отже організація ефективного навчання ідіоматичного іншомовного мовлення потребує презентації та автоматизації ІМО у конкретних комунікативних ситуаціях.
Навчання ІПК англійського розмовного мовлення – це один із прикладів навчання мовленнєвих явищ, що ідіоматично, специфічно оформлюють поняття, які існують (у тій чи іншій формі) в рідній мові студентів.
Аналіз досліджень з проблеми розмовного мовлення показав, що розмовність як стилістична риса є малозалежною від зовнішньої форми мовлення (усної чи письмової): вона доречна у неофіційній розмові, у дружньому листі, в мовленні ораторів, у газетній статті, у художній літературі. Ця складова національної мови характеризується переважним використанням у повсякденному, неофіційному, невимушеному і попередньо непідготовленому спілкуванні. Критерії неофіційності і непідготовленості дозволяють протиставити розмовне мовлення як особливу функціональну підсистему національної мови книжній мові, що реалізується в заздалегідь обдуманому офіційному мовленні. При цьому різні форми використання розмовного мовлення (в усній і письмовій формі, у реальному спілкуванні та його художньому відображенні) все ж таки накладають на нього специфічний відбиток і деякі обмеження.
До складу екстралінгвістичних і лінгвістичних особливостей розмовного мовлення належать такі: невимушеність мовлення; неофіційність відносин; непідготовленість, незапланованість; безпосередній контакт між комунікантами; реалізація переважно в усній формі; домінування діалогу; ситуативність; емоційна забарвленість; стереотипність мовленнєвих актів, тобто наявність значного числа мовленнєвих кліше, готових формул тощо.
Проведений нами аналіз 50-ти англомовних АХТ відомих авторів XX сторіччя дозволив виділити п’ять найчастотніших типів ІПК англійського розмовного мовлення. До них належать ІПК, що складаються з дієслова-зв'язки be та предикатива, який виражено: 1) іменником; 2) прикметником та іменником; 3) іменником / займенником із прийменником; 4) прикметником / дієприкметником; 5) синтаксично цілісним словосполученням. Наприклад: be a child-lover, be a big pot, be batty, be frozen, be a man of few friends, etc. Подальший аналіз матеріалу АХТ дозволив провести лінгвометодичне класифікування цих типів ІПК. Метою розробки класифікації ІПК англійського розмовного мовлення було її подальше використання при відборі лексичного матеріалу з АХТ для створення комплексу вправ, спрямованого на навчання студентів-філологів ІПК англійського розмовного мовлення.
Лінгвометодичне класифікування ІПК було проведене за такими критеріями: а) морфологічна природа (конструкції з предикативом, який виражений іменником у загальному відмінку, іменником / займенником із прийменником, прикметником чи дієприкметником, синтаксично цілісним словосполученням); б) структурно-компонентний склад (конструкції з однокомпонентним, двокомпонентним і багатокомпонентним предикативом); в) синтаксична роль (кваліфікативний предикат, підмет, доповнення тощо); г) характер структурно-семантичної невідповідності конструкціям рідної мови, аналогічним у плані значення (ІПК, невідповідні еквівалентним конструкціям рідної мови семантично, структурно, структурно-семантично).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІДІОМАТИЧНИХ ПРЕДИКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ АНГЛІЙСЬКОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ АВТЕНТИЧНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок