Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ДИСЛІПОПРОТЕЇНЕМІЇ ТА РІВЕНЬ ЛЕПТИНУ КРОВІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ З РІЗНОЮ МАСОЮ ТІЛА

ДИСЛІПОПРОТЕЇНЕМІЇ ТА РІВЕНЬ ЛЕПТИНУ КРОВІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ З РІЗНОЮ МАСОЮ ТІЛА / сторінка 4

Назва:
ДИСЛІПОПРОТЕЇНЕМІЇ ТА РІВЕНЬ ЛЕПТИНУ КРОВІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ З РІЗНОЮ МАСОЮ ТІЛА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,49 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
В групі осіб з ожирінням, що не хворіють на цукровий діабет, вік обстежених склав 56,22,43 років, а в осіб з нормальною масою тіла – 57,42,7 років. Вік обстежених осіб достовірно не відрізнявся між групами (р0,05). Для встановлення діагнозу ожиріння і типу розподілу жирової тканини проводили антропометричне обстеження, яке включало визначення індексу маси тіла (ІМТ), вимірювання обхвату талії (ОТ) і обхвату стегон (ОС) з наступним визначенням відношення обхвату талії до обхвату стегон (ОТ/ОС). Ожиріння діагностувалось при наявності ІМТ30 кг/м2. ІМТ в групі хворих на цукровий діабет з ожирінням склав 34,20,67 кг/мІ, в групі хворих на цукровий діабет з нормальною масою тіла– 24,150,28 кг/мІ, в групі осіб з ожирінням без діабету – 35,660,93 кг/мІ, та в групі осіб без діабету з нормальною масою тіла – 23,390,35 кг/мІ. ІМТ в групі хворих на цукровий діабет з ожирінням достовірно не відрізнявся від ІМТ в групі пацієнтів з ожирінням, що не хворіють на діабет (р>0,05). Не виявлено відмінностей ІМТ і між групами осіб з нормальною масою тіла.
Згідно рекомендаціям ВООЗ (1999) при значеннях коефіцієнту ОТ/ОС більш, ніж 0,9 для чоловіків і більш, ніж 0,85 для жінок діагностувався андроїдний (абдомінальний) тип ожиріння. Відношення обхватів живота і стегон в групі хворих на цукровий діабет з ожирінням складало 0,980,01, у осіб з ожирінням без діабету – 0,930,02, а в групах осіб без ожиріння цей показник дорівнював 0,940,02 у хворих на цукровий діабет та 0,790,02 в осіб, що не страждають на діабет. Коефіцієнт ОТ/ОС був достовірно вищий (р<0,05) у хворих з ожирінням в порівнянні з особами, що мають нормальну масу тіла, як в групі пацієнтів з цукровим діабетом, так і у осіб, що не хворіють на діабет. У хворих на цукровий діабет відношення ОТ/ОС також було вище в порівнянні з особами, що не страждають на діабет, як в групах хворих з ожирінням так і у осіб з нормальною масою тіла. Таким чином, можна припустити, що в обох досліджуваних групах хворих із надмірною масою тіла ожиріння розвивалося за андроїдним типом, а у хворих на цукровий діабет без ожиріння, незважаючи на нормальну масу тіла, спостерігається надмірне накопичення жирової тканини в абдомінальній області, з подальшим розвитком інсулінорезистентності та метаболічного синдрому.
Діагноз цукрового діабету 2 типу встановлювали згідно з критеріями ВООЗ (1999). Тривалість захворювання у хворих на діабет із ожирінням склала 4,90,9 років і у хворих з нормальною масою тіла – 6,31,2 років, р0,05. В групи обстеження відбиралися хворі в стані задовільної компенсації цукрового діабету, яка досягалася за допомогою дієтотерапії або призначенням дієти в комбінації з цукрознижуючими таблетованими препаратами. В групі хворих на цукровий діабет з ожирінням рівень глікемії натщесерце склав 7,650,41 ммоль/л, а у хворих на цукровий діабет з нормальною масою тіла – 7,710,56 ммоль/л. При обстеженні осіб в групах порівняння з метою виключення раніше недіагностованого цукрового діабету або порушеної толерантності до глюкози проводили стандартний тест толерантності до глюкози. Глікемія натщесерце в осіб без цукрового діабету з ожирінням склала – 4,750,13 ммоль/л та у осіб з нормальною масою тіла – 4,50,11 ммоль/л.
В дослідження не були включені пацієнти, в яких порушення ліпідного обміну могли бути обумовлені іншими чинниками, а саме хворі з патологією нирок, гіпотиреозом, а також особи, які вживають алкоголь або отримують гормональні препарати, що містять естрогени.
Рівень загального холестерину (зХС), тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) визначали в крові ферментативним методом. Дослідження було виконано на біохімічному аналізаторі "Cobas Mire S" фірми "Хоффман-ля-Рош" з використанням стандартних наборів фірми "Lachema" (Чехія). Рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) розраховували по формулі Friedewald W.T. [1972]. Визначення вмісту аполіпопротеїнів А-I та В виконувалося імунотурбідіметричним методом [Rifai N.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ДИСЛІПОПРОТЕЇНЕМІЇ ТА РІВЕНЬ ЛЕПТИНУ КРОВІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ З РІЗНОЮ МАСОЮ ТІЛА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок