Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДЗЕРКАЛЬНА ГРА НАБУТКАМИ КУЛЬТУРИ: РОМАНТИЧНА ТА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ М.ШЕЛЛІ “ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ” І П.ЗЮСКІНДА “ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ”)

ДЗЕРКАЛЬНА ГРА НАБУТКАМИ КУЛЬТУРИ: РОМАНТИЧНА ТА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ М.ШЕЛЛІ “ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ” І П.ЗЮСКІНДА “ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ”)

Назва:
ДЗЕРКАЛЬНА ГРА НАБУТКАМИ КУЛЬТУРИ: РОМАНТИЧНА ТА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ М.ШЕЛЛІ “ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ” І П.ЗЮСКІНДА “ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,22 KB
Завантажень:
264
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Пікун Леся Василівна |
УДК 82.02 “17/19”
ДЗЕРКАЛЬНА ГРА НАБУТКАМИ КУЛЬТУРИ: РОМАНТИЧНА ТА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ
(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ М.ШЕЛЛІ “ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ” І П.ЗЮСКІНДА “ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ”)
Спеціальність 10.01.04 – література зарубіжних країн
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2006


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Гра – об’єктивно-функціональний фактор культурного процесу та творчості, один із модусів накопичення культурного спадку. Креативний характер ігрової реальності уможливлює лібералізацію у ставленні до різного роду цінностей і вільне використання попередніх набутків людства. Гра сприяє створенню культурного континууму. Досягнення попередніх епох закріплюються як певні семантичні універсалії, які починають змінюватись у контексті духовної свідомості іншого культурно-історичного періоду. Розвиток літератури від часів античності до сьогодення свідчить про існування точок суположення літературної творчості з грою, а також з грою культурними набутками. Елементи і мотиви гри спостерігаються в межах різних літературних епох. У романтичній і постмодерністській літературі гра втілилась як модель свідомості.
Прикметно, що гра може набувати різних проявів дзеркальності у тому випадку, коли ґрунтується на дзеркальних викривленнях автентичних елементів культурного спадку, як наприклад: подвоєнні, енантіоморфічній деформації, розтягуванні, стисканні тощо. Роботи вітчизняних та іноземних науковців (Ж.Дельоза, Ю.Лотмана, А.Вуліса, С.Агранович, І.Саморукової, С.Ґілберт, С.Ґубар, Є.Волощук) свідчать про актуалізацію дзеркала і дзеркальності як функціонального еквіваленту процесів, котрі відбувались у романтизмі та постмодернізмі. Однак ще не було спроби інтерпретації творів літератури романтизму та постмодернізму з позиції дослідження дзеркальних деформацій.
Сучасне літературознавство дотепер не розглядало проблему поєднання ігрового чинника з дзеркальністю. У попередніх дослідженнях виокремлювався лише один з указаних аспектів: або гра, або дзеркальність. Ігровий феномен у романтизмі та постмодернізмі зазнав ґрунтового тлумачення у роботах В.Пігулевського, хоча питання природи та механізмів гри не були предметом його дослідження. Науковець опосередковано проаналізував прояви та ґенезу ігрового феномену, обмежуючись іронічним дискурсом.
Гра як один з комунікативних вимірів читання побіжно розглядався М.Зубрицькою у дослідженні читання як соціокультурного феномену. Своє розуміння гри М.Зубрицька ґрунтувала на візіях ігрового феномену літераторів і теоретиків літератури лише ХХ ст. Дослідниця зосередила увагу на визначенні цілей сучасної літературної гри, на загальних авторських ігрових стратегіях і технологіях, на визначенні меж гри як літературного явища тощо.
У вітчизняному літературознавстві наукові роботи О.Сачик, М.Коваль, С.Лізлової, які досліджують феномен гри, вивчають його в контексті постмодерністського дискурсу й у творчості окремих авторів. Удослідженнях основна увага приділялась аналізу художньо-естетичної та загальнокультурної функції гри, дослідженню елементів і мотивів гри на сюжетно-тематичному й композиційно-стильовому рівнях, співвідношенню гри з життям і творчістю окремого автора. У цілому термінологічне визначення гри як літературознавчої проблеми залишається уразливим, процесуальна організація та реалізація гри у стосунках між автором твору, твором і читачем не набули детального дослідження.
До аналізу творів з погляду властивостей дзеркала звертались П.Тороп, аналізуючи процес перевтілення персонажів у романі Ф.Достоєвського “Злочин і кара”, Д.Нікулін, інтерпретуючи “Божественну комедію” Данте (VІІ, 1), Б.Чадага, досліджуючи проблему дзеркала і тексту. Проте поза увагою залишилися такі властивості дзеркала, як енантіоморфізм, подвоєння, оманливість кривого дзеркала, а також позиція споглядача дзеркальних деформацій. Дзеркальні ознаки процесу осмислення явищ культури в літературному творі не розглядались.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ДЗЕРКАЛЬНА ГРА НАБУТКАМИ КУЛЬТУРИ: РОМАНТИЧНА ТА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ М.ШЕЛЛІ “ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ” І П.ЗЮСКІНДА “ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок