Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ / сторінка 12

Назва:
Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,68 KB
Завантажень:
404
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Дослідження стану ВНС у даній категорії пацієнтів основної групи – 35 хворих (67,31 %) – було відмічено достовірне (p<0,05) зниження симпатичного тонусу за параметрами, підвищеними до лікування і збільшення тонусу парасимпатичної активності нервової системи. При дослідженні показників вегетативної реактивності після лікування було відмічено нормалізування показників вегетативної реактивності.
Отримані нами дані свідчать, що застосування клоназепаму в комплексі з антиконвульсантами позитивно впливає на покращення якості сну у 94,23 % хворих, які отримали лікування клоназепамом, що на 81,7 % вище, ніж у хворих, що одержували традиційне протисудомне лікування (p<0,05). Звертає на себе увагу зменшення інтенсивності та частоти виникнення головного болю або повному його зникненні у 65,91 % хворих основної групи (р<0,05). Слід визначити, що призначення клоназепаму сприяло зростанню частоти виникнення позитивної динаміки психічних порушень на 62 % більше, ніж у хворих, що одержували традиційну антиконвульсивну терапію (p<0,05). Більш виражений позитивний ефект по даному показнику був у хворих з парціальними нападами.
Вплив терапії, що проводилася, на характер біоелектричної активності головного мозку виявлявся у збільшенні вираженості альфа-ритму, зменшенні кількості повільних хвиль, зникненні або послабленні пароксизмальної активності. Частота позитивних змін ЕЕГ у хворих, що отримували 1,4-бензодіазепіни, була виявлена у 65,4 % хворих основної групи (p<0,05), що на 47 % вище від хворих, які отримували традиційну антиконвульсивну терапію.
Таким чином, доцільним є застосування клоназепаму при первинно-генералізованих нападах, які виникають переважно у нічний період, зберігаючи визначений комплекс протиепілептичних засобів. Отримані нами дані свідчать, що вживання клоназепаму в комплексі з антиконвульсантами приводить до зменшення частоти генералізованих тоніко-клонічних нападів, які виникають переважно під час нічного періоду, послаблення пароксизмальної активності на ЕЕГ, сприяє покращенню показників вегетативного тонусу та вегетативної реактивності.
Висновки
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні особливостей генералізованої та парціальної епілепсії на тлі гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної дисфункції, шляхом оцінки клініко-неврологічних особливостей перебігу, інструментальних, біохімічних даних функціонального стану гіпофізарно-тестикулярної, гіпофізарно-оваріальної й гіпофізарно-тиреоїдної, які дозволяють покращити діагностику та оптимізувати лікувальну тактику захворювання.
2. У хворих на епілепсію з нейроендокринною дисфункцією за даними клініко-неврологічного обстеження має місце пірамідна симптоматика у 46,89 % усіх хворих, атактичний синдром і порушення функції черепно-мозкових нервів (31,03 %), синдром вегетативної дистонії (96,7 %); за даними електроенцефалографічного обстеження найбільш виражена ступень епілептичної активності спостерігалася у жінок, хворих на епілепсію, протягом I фолікулярної фази менструального циклу.
3. У хворих на генералізовану та парціальну епілепсію було виявлено високу частоту нейроендокринних порушень. У 47,12 % чоловіків, хворих на епілепсію, нейроендокринні порушення були представлені дисфункцією гіпофізарно-тестикулярної системи, яка переважно виявлялася у вигляді зниження фертильності (44,83 %), відкладенні жиру I-II ступеню за жіночим типом (41,37 %), гінекомастії (19,54 %). У 56,89 % жінок, хворих на епілепсію, нейроендокринні порушення були представлені дисфункцією гіпофізарно-оваріальної системи, яка переважно виявлялася у вигляді репродуктивних порушень (55,16 %) та гірсутизму (25,86 %), відкладенні жиру I-II ступеню (39,65 %). Показано взаємозв’язок виникнення нейроендокринних порушень на більш пізніх етапах захворювання та у хворих з частими епілептичними нападами (p<0,05).
4. У структурі нейроендокринної патології у хворих на епілепсію було виявлено синдром вегетативної дистонії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок