Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ / сторінка 5

Назва:
Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,68 KB
Завантажень:
404
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Список літератури містить 299 джерел, з яких 199 є вітчизняними та країн СНД, та 100 – іноземними.
основний зміст роботи
Матеріал і методи дослідження. Для виконання поставлених завдань обстежено 145 хворих на епілепсію різного генезу. Із них жінок було 58 віком від 18 до 40 років (середній вік складав 34,46±4,95 років), чоловіків – 87 віком від 16 до 55 років (38,8±5,72 років). Клінічні спостереження хворих проводилися на базі Харківської обласної клінічної лікарні та міського психоневрологічного диспансеру № 3 м. Харкова.
Для детального клінічного аналізу, оцінки додаткових методів обстеження та проведення порівняльної характеристики отриманих результатів усі обстежені хворі були розподілені на 2 групи згідно з міжнародною класифікацією епілепсій та епілептичних синдромів (Нью-Делі, 1989): I клінічну групу сформували з 62 хворих (42,76 %) на генералізовану епілепсію, II групу – з 83 хворих (57,24 %) на парціальну епілепсію. Контрольну групу сформували з 30 практично здорових осіб, із них жінок було 15 (віком від 20 до 35 років), чоловіків – 15 (віком від 18 до 45 років).
Клінічне дослідження хворих проводилося за єдиною загальноприйнятою схемою обстеження і включало збір та оцінку анамнезу, детальний опис нападів, неврологічного, ендокринологічного і соматичного статусу, консультації гінеколога, уролога, а також клінічні аналізи крові, сечі та визначення функціонального стану вегетативної нервової системи; за показанням – консультації ендокринолога, ультразвукове дослідження щитовидної залози та гонад.
Біоелектричну активність головного мозку реєстрували на дев’ятнадцятиканальному електроенцефалографі DX-NT32.V19 фірми „DX-Комплекси” (Україна). Загальний аналіз динамічних електроенцефалографічних даних складався з візуальної оцінки та автоматичного амплітудно-частотного аналізу ЕЕГ за допомогою спеціальної комп’ютерної програми Neurotools із застосуванням критеріїв оцінки Жирмунської О.А. (1993). Візуалізація структурних змін головного мозку проводилася за допомогою КТ СРТ-1010 (Україна) і МРТ „Образ-1” (Росія).
Вивчення стану вегетативної нервової системи (ВНС) відбувалося за даними вегетавного тонусу, який був визначений на підставі стандартизованих таблиць двох варіантів, розроблених в Центрі патології вегетативної нервової системи при Московський медичній академії (Вейн А.М., 2000), за даними вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності. Вегетативна реактивність була визначена за допомогою проб: очно-сердцевого та сино-каротідного рефлексів за методиками, які були описані Вейном А.М., вегетативне забезпечення діяльності вивчалося за допомогою ортокліностатичної проби за методом Сервіта (Белоконь Н.А., Кубергер М.Б., 1987).
Стан гіпофізарно-тестикулярної системи ми оцінювали за показниками вмісту фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), загального тестостерону, естрадіолу, прогестерону у сироватці крові чоловіків. Стан гіпофізарно-оваріальної системи оцінювали за показниками вмісту ФСГ, ЛГ, загального тестостерону, естрадіолу, прогестерону у сироватці крові жінок. Електроенцефалографічні методики та гормональні дослідження у жінок проводилися двічі у дні найбільш характерних гормональних змін: в середині фолікулярної фази, 7±1-2 дні менструального циклу (МЦ) (відповідно I обстеження) і в середині лютеальной фази – 21-день±1-2 дні при 25-28-добовому МЦ (II обстеження). Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи оцінювали за показниками вмісту тиреотропіну (ТТГ), трийодтироніну (Т3), загального тироксину (Т4) у сироватці крові хворих обох стать.
Для визначення вмісту аденогіпофізарних гормонів: ФСГ, ЛГ, ТТГ було використано іммунорадіометричний метод з використанням стандартних наборів фірми „Immunotech” (Чеська Республіка) за доданими уніфікованими інструкціям на приладі „ГАММА-800” ПО „Медапаратура” (Україна). Визначення вмісту Т3, Т4, тестостерону, естрадіолу, прогестерону проводилося методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів фірми „Алькор-Био” (Росія) за доданими уніфікованими інструкціям на спектрофотометрі STAT FAX 303+ (США).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок