Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ / сторінка 7

Назва:
Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,68 KB
Завантажень:
404
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Серед скарг та даних об’єктивного дослідження гіпофізарно-тиреоїдної системи, які вказують на зниження функції ЩЗ, найбільш частіше зустрічалися низький артеріальний тиск та брадикардія (12 хворих I групи – 19,35 %, 14 хворих II групи – 16,87 %), сухість шкіри (7 хворих I групи – 11,29 %, 12 хворих II групи – 14,45 %), набряк обличчя та кінцівок (5 хворих I групи – 8,06 %, 7 хворих II групи – 8,43 %), алопеція (9 хворих I групи – 14,52 %, 8 хворих II групи – 9,63 %). Клінічні прояви гіперфункції ЩЗ були представлені схудненням, роздратуванням, високим артеріальним тиском, збудженням, тремором рук, тахікардією. Таким чином, у хворих на епілепсію відмічається симптоматика, яка вказує на ураження гіпофізарно-тиреоїдної системи, більш виражена у хворих на генералізовану епілепсію.
За даними електроенцефалографії епілептична активність реєструвалася у 43 хворих I групи (69,35 %) і у 42 хворих II групи (50,61 %). III тип електроенцефалограми (ЕЕГ) виявлено у 8 чоловіків I групи і у 1 чоловіка II групи; IV тип – у 6 чоловіків I групи і у 22 чоловіків II групи; V тип – у 31 чоловіків I групи і 2 чоловіків II групи. У жінок з генералізованою епілепсією при проведенні ЕЕГ-дослідження в 1 фазу менструального циклу IV тип ЕЕГ виявлено у 4 жінок; V тип – у 12 жінок, при проведенні ЕЕГ-дослідження в 2 фазу менструального циклу III тип ЕЕГ було виявлено у 4 жінок; IV тип – у 4 жінок; V тип – у 8 жінок. У жінок з парціальною епілепсією у 1 фазу МЦ II тип ЕЕГ було зареєстровано у 5 жінок; III тип – у 11 жінок; V тип – у 2 жінок; VI тип – у 19 жінок, у 2 фазу МЦ III тип ЕЕГ було зареєстровано у 26 жінок; IV тип – у 8 жінок. Вивчення впливу фаз МЦ на параметри ЕЕГ та виразність епілептиформної активності виявили такі особливості нейродинамики головного мозку: у 57,89 % жінок I групи і у 20,51 % жінок II групи протягом МЦ змінювалися амплітудно-частотні характеристики епілептичної активності. Відмічено, що амплітуда спайк-хвильової активності мала тенденцію до зниженню з 7 дня МЦ (I обстеження) на 21 день МЦ (II обстеження). У 10 випадках епілептична генералізована білатерально-синхронна активність, яка була виявлена на 7 день МЦ, трансформувалася у фокальну переважно фронто-темпоральної локалізації.
Таким чином, як свідчать отримані дані, максимальна інформативність ЕЕГ-дослідження для виявлення специфічних епілептичних феноменів у жінок хворих на епілепсію відмічається при проведенні електроенцефалографічної діагностики в 1 фазу менструального циклу, що відповідає 7-8 дню репродуктивного циклу.
При дослідженні клінічних проявів вегетативної дисфункції у хворих на епілепсію з нейроендокринною дисфункцією, було визначено 2 типи перебігу синдрому вегетативної дистонії: перманентний, який характеризувався відсутністю чітких пароксизмальних станів та наявністю емоційно-вегетативних скарг постійного характеру (96,7 % усіх хворих на епілепсію); пароксизмальний тип, який проявлявся типовими вегетативно-вісцеральними кризами та панічними атаками (22, 75 % усіх хворих). Серед перманентних вегетативних порушень найбільш частіше зустрічалися загальна слабкість (у 64,52 % хворих I групи та у 73,49 % хворих II групи), коливання артеріального тиску (59,67 % I групи, 50,6 % II групи), стійкий червоний або білий дермографізм (29,03 % I групи, 42,16 % II групи), гіпергідроз долонь і стоп (62,9 % I групи, 71,08 % II групи), мармуровість шкіряних покровів (54,83 % I групи і 57,83 % II групи), неприємні відчуття в ділянці серця (38,71 % I групи, 42,16 % II групи), оніміння дистальних відділів кінцівок (22,58 % I групи і 34,94 % II групи), трофічні порушення шкіри та нігтів (33,87 % I групи, 43,37 % II групи), порушення терморегулювання (1,61 % I групи, 4,82 % II групи), приливи жару (12,9 % I групи, 12,05 % II групи) і були більш вираженими у хворих на парціальну епілепсію. У 12 хворих на генералізовану епілепсію (19,35 %) і у 21 хворого на парціальну епілепсію (25,3 %), як проява синдрому дезінтеграції в міжнападному періоді, виявлялися вегетативно-судинні пароксизми переважно змішаного характеру.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок