Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ / сторінка 8

Назва:
Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,68 KB
Завантажень:
404
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
У 19 % хворих II групи зустрічалися вегетативно-висцеральні пароксизми в структурі аури епілептичного нападу.
При оцінюванні вегетативного тонусу у хворих на епілепсію з нейроендокринною дисфункцією було показано превалювання парасимпатичного напрямку вегетативних функцій у серцево-судинній системи за даними фонових показників (p<0,01), яке спостерігалося у 44 хворих на генералізовану епілепсію (70,96 %) і у 54 хворих на парціальну епілепсію (65,06 %), а також міжсистемний дисбаланс, який проявлявся негативним індексом Кердо, в більшому ступеню у хворих II групи (табл. 1). У 25 % хворих обох груп (p>0,05) виявлялась тенденція до переважання симпатичного впливу при дослідженні вегетативного тонусу (p>0,05).
Таблиця 1
Характеристика вегетативного тонусу у хворих на епілепсію
Групи обстежених хворих | ЧСС
у 1 хв. | ЧД
у 1 хв. | АТ
(мм. рт. ст.) | Q | Індекс
Кердо
I група | 65,2 | 16,8 | 122,5/80,0 | 3,88 | - 2,27
II група | 60,5 | 16,5 | 110,0/75,8 | 3,67 | - 2,53
Контрольна група | 69,0 | 16,7 | 115,5/70,2 | 4,14 | 0
Дані дослідження вегетативної реактивності виявляють у більшості хворих I і II груп тенденцію до підвищення вегетативної реактивності (парасимпатикотонію) у 38 хворих I групи (61,29 %) і у 43 хворих II групи (51,81 %), яка свідчить про вагальну направленість або недостатність симпатичної активності (p>0,05). Однак, у частині пацієнтів: у 19 хворих I групи (30,65 %) та у 31 хворого II групи (37,35 %) було відмічено тенденцію до зниженої та збоченої реактивності, що свідчить про переважання симпатичної реакції (p>0,05) (табл. 2).
Таблиця 2
Показники частоти серцевих скорочень у пробах Даньїні-Ашнера та Чермака-Герінга у хворих на епілепсію
Групи досліджених хворих |
Проби
Очно-сердцева | Сино-каротідна
I група | - 5,21±2,46 | - 5,92±2,68
II група | - 5,84±2,89 | - 6,12±2,43
Контрольна група | - 3,93±3,57 | - 4,52±2,71
Таблиця 3
Перебіг ортокліностатичної проби у здорових обстежених та у хворих на епілепсію за даними 10-секундних інтервалів першої хвилини (розрахунок по Z. Servit)
Групи
Хворих | Інтервал, сек.
1 – 10 | 11 – 20 | 21 – 30 | 31 – 40 | 41 – 50 | 51 – 60
Ортостатична проба
I група | +12,81±1,81 | +22,7±0,04* | +22,58±2,9* | +12,9±1,63 | +11,82±1,5 | +11,78±1,45
II група | +12,94±1,58 | +22,9±0,06* | +22,85±2,3* | +12,5±1,11 | +11,35±1,49 | +11,0±1,27
Контроль | + 14,62±1,8 | +12,47±2,11 | +12,01±1,89 | +11,77±1,6 | +11,92±1,84 | +11,76±1,44
Кліностатична проба
I група | -12,1±1,06 | -11,88±1,29 | -11,75±1,42 | -11,2±1,8 | -11,15±0,3 | -11,01±1,09
II група | -11,25±1,97* | -10,4±0,15* | -10,47±1,55* | -10,3±1,14 | -10,23±1,4 | -10,19±1,23
Контроль | -14,01±1,07 | -12,45±1,24 | -12,03±1,57 | -11,5±1,25 | -11,06±1,92 | -11,54±1,47
Примітка: * - p<0,05 – відносно контрольної групи.
Таблиця 4
Дані оброблення 10-секундних інтервалів однієї хвилини у здорових та обстежених хворих
Показники |
ЧСС (М±у)
I група | II група | Контрольна група
Середнє ортостатичне прискорення | 19,02±4,4* | 20,28±4,52* | 12,43±3,42
Ортостатичний індекс лабільності | 1,89±1,3 | 2,2±1,01 | 2,57±1,19
Кліностатичне сповільнювання | 3,79±1,95 | 4,46±1,62 | 2,28±1,02
Ортокліностатична різниця | 3,71±2,53 | 3,88±1,25* | 4,32±2,62
Кліностатичний індекс лабільності | 2,32±1,34 | 2,48±1,59 | 2,44±1,46
Примітка: * - p<0,05 – відносно контрольної групи.
Результати дослідження вегетативного забезпечення діяльності дозволили виявити, що у 72 % усіх обстежених хворих спостерігається надмірне вегетативне забезпечення діяльності (p<0,05) (табл. 3, табл. 4).
Таким чином, у патогенезі генералізованих та переважно парціальних форм епілепсій з нейроендокринною дисфункцією одну з провідних ролей у механізмах формування нейроендокринних синдромів та особливостей перебігу епілепсії відіграє вегетативний дисбаланс, який формується в результаті залучення лімбічної системи мозку до епілептогенного вогнища, або у відповідь на часті гіперсинхронні розряди, які порушують збалансовану діяльність лімбіко-ретикулярного комплексу, та, як наслідок – діяльність гіпоталамо-гіпофізарної системи, що, в свою чергу, призводить до порушення вироблення аденогіпофізарних гормонів і посилює гормональний дефіцит.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: Клініко-неврологічний та ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ ТА ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМ У ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок