Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНИХ І ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ КАПТОПРИЛУ, ІРБЕСАРТАНУ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНИХ І ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ КАПТОПРИЛУ, ІРБЕСАРТАНУ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА

Назва:
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНИХ І ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ КАПТОПРИЛУ, ІРБЕСАРТАНУ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,97 KB
Завантажень:
454
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ
ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА
 
Кушнір Сергій Петрович
УДК: 616.127-005.8:612.172:612.014.42]:036:615.22
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНИХ І ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ КАПТОПРИЛУ, ІРБЕСАРТАНУ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА
14.01.11 - "К а р д і о л о г и я"
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2004


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Пархоменко Олександр Миколайович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач відділом реанімації та інтенсивної терапії.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Шумаков Валентин Олександрович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач відділом інфаркту міокарда та відновлювального лікування, м. Київ;
доктор медичних наук, професор Стаднюк Леонід Антонович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапії і геріатрії, м. Київ.
Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №1 та профпатології.
Захист відбудеться 30.11.2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (03680, м.Київ, вул.Народного ополчення, 5).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України за адресою: 03680, м.Київ, вул. Народного ополчення, .
Автореферат розісланий 29.10.2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) є однією з причин втрати працездатності та смертності населення від серцево-судинних захворювань в Україні та в усьому світі [В.М. Коваленко та співавт. 2003; А.Л.Сыркин, 1998; M.Bruyne et al., 1998].
При цьому, одним з основних факторів несприятливого перебігу ГІМ і в постінфарктному періоді є розвиток серцевої недостатності (СН) [P. Gaudron et al., 1992; M. Sutton et al., 2000; Y.Sahsakul еt al. 1990].
Адекватним критерієм несприятливого прогнозу перебігу постінфарктного періоду є виникнення постінфарктної дилатації лівого шлуночка (ЛШ) і його постінфарктної дисфункції, котрі складають основу патогенезу застійної СН [M. Pfeffer at al.,1992; К.М. Амосова і співавт., 2001; G. Simonis et al., 2003].
Розробка і впровадження в клінічну практику нових методів ранньої реваскуляризації - тромболітичної терапії (ТЛТ), перкутанної коронарної ангіопластики (ПТКА), а також застосування базисної терапії, яка включає нітрати, бета-адреноблокатори, антикоагулянти, дезагреганти та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) дозволяють значно покращити результати лікування хворих на ГІМ [В.З. Нетяженко, 1997; К.М. Амосова та співавт., 1998; S.Yusuf et al., 1998].
Разом з тим, використання вищезазначених методів не завжди може запобігти процесу ремоделювання ЛШ, що спричинює розвиток ранньої постінфарктної дилатації (РПД) ЛШ.
Одним з механізмів, що призводить до ремоделювання і розвитку РПД ЛШ в ранньому періоді ГІМ, є активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). У зв’язку з цим, для пригнічення активності РААС в гострому періоді ІМ з метою профілактики дилатації ЛШ і лікування серцевої недостатності в останнє десятиріччя почали успішно застосовуватися ІАПФ, а в останні роки і блокатори рецепторів ангіотензину (БРА) ІІ 1-го типа.
Ефективність застосування ІАПФ в гострому періоді ІМ доведена в багатоцентрових дослідженнях [P.Gaudron et al., 1992; S.G. Ball et al., 1994; E.Ambrosioni et al., 1997; M. Sutton et al. 1997]. В останні роки проведено ряд досліджень по застосуванню БРА в гострому періоді ІМ [К.М. Амосова і співавт., 1999; M.A. Pfeffer et al., 2000; A. Maggioni et al., 2002; K. Dickstein et al. 2003]. Але результати цих досліджень неодностайні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНИХ І ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ КАПТОПРИЛУ, ІРБЕСАРТАНУ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок