Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: Лапароскопічна холецистектомія при гострому калькульозному холециститі

Лапароскопічна холецистектомія при гострому калькульозному холециститі / сторінка 7

Назва:
Лапароскопічна холецистектомія при гострому калькульозному холециститі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,04 KB
Завантажень:
443
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Хворі були виписані в задовільному стані, і оглянуті протягом 12 місяців.
У одному випадку (0,2 %) пошкодження загальної жовчної протоки не було помічене під час операції. Причиною була наявність значного запального інфільтрату в області шийки жовчного міхура і гепатодуоденальній зв'язці, який сформувався у хворого на шосту добу від початку захворювання. Міхурна протока, в цьому випадку, була дуже короткою, розташована паралельно загальної жовчної протоки. При відділенні жовчного міхура від воріт печінки загальна жовчна протока була прийнята за міхурну протоку. Вона була кліпована та перерізана. Поранення загальної жовчної протоки було виявлено на другу добу після операції. Хворий був оперований, була зроблена лапаротомія та гепатікоєюностомія. Протягом 12 місяців після операції стан хворого був задовільний.
Враховуючи те, що процес лапароскопічної холецистектомії відбувається в атмосфері що складається в основному з вуглекислого газу, нами було зроблено припущення, що однією з основних причин гнійно-запальних ускладнень є представники анаеробної флори. Нами був запропонований метод профілактики цих ускладнень. На заключному етапі операції в момент дренування черевної порожнини ми вводили в черевну порожнину приблизно 200 - 300 зволоженого кисню, який змінював характер середовища з анаеробного на аеробний. (Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію No 2314 “Спосіб профілактики інфекційних ускладнень після лапароскопічної холецистектомії", видане Одеським БРІЗом управління охорони здоров'я 15.09.94.). Ми зробили припущення що зміна характеру середовища поведе за собою зміну в спектрі інфекційних агентів запального процесу в черевній порожнині, і виникнуть умови що будуть гальмувати зростання анаеробної флори.
196 (46,5 %) хворих склали першу групу у яких ми вводили в черевну порожнину кисень на заключному етапі, і 226 (53,6 %) хворих склали другу групу, яким кисень не вводився. Були отримані результати, які підтвердили нашу гіпотезу: в першій групі хворих кількість гнійно-запальних ускладнень була 2,5 %, у другій 3,98 %.
При порівнянні результатів отриманих після виконання лапароскопічної холецистектомії з результатами які були одержані після виконання відкритої холецистектомії, у хворих на гострий холецистит, ми виявили однакові закономірності. Чим раніше оперується хворий на гострий холецистит, тим менше кількість ускладнень.
Ми очікували що найбільша кількість інтраопераційних і післяопераційних ускладнень у хворих після відкритої холецистектомії доводиться на ті випадки, коли хворі поступили в пізні терміни від початку захворювання, від 4 діб і більш. Пошкодження загальної жовчної протоки у 2 (0,44%) випадках, кровотеча у 4 (0,88%) випадках, підтікання жовчі по дренажах у 2 випадках (0,44%), абсцеси черевної порожнини у 7 випадках (1,55%), нагоєння післяопераційних ран у 18 випадках (4%), евентрація у 1 (0,22%) випадку.
За даними нашого дослідження ми виявили що час реабілітації хворих на гострий холецистит і термін тимчасової непрацездатності значно коротше в групі хворих що оперувалися лапароскопічним методом. Термін перебування в стаціонарі після лапароскопічної операції становив 3,7±1,5 діб, після відкритої холецистектомії 8,5±2,3 діб (р<0,05). Термін тимчасової непрацездатності пацієнтів по лікарняному листу після лапароскопічної холецистектомії склав 14,6±3,4 діб, після відкритої холецистектомії 26,7± 5,2 діб (р<0,05).
Із 196 хворих, у 18 (9,2 % ) інтраопераційна холангіографія виконувалась в випадках складній анатомічній орієнтації, в зв'язку з наявністю щільного, запального інфільтрату в ділянці трикутника Кало. У цих хворих через запальних змін важко було відділити перехід шийки жовчного міхура в міхурну протоку, тому інтраопераціона холангіографія проводилася пункційним методом. Жовчний міхур пунктували під контролем лапароскопу товстою голкою, евакуйовували гнійну жовч, потім вводили в просвіт жовчного міхура 20-30 мл контрастної речовини, після чого виконували прицільну рентгенографію.
Контрастне зображення жовчного міхура і жовчних проток вдалося отримати у 13 пацієнтів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Лапароскопічна холецистектомія при гострому калькульозному холециститі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок