Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ / сторінка 5

Назва:
АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,61 KB
Завантажень:
6
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Розрахунки забезпеченості кліматичних факторів дефляції проводились за методикою “Методы агроклиматической обработки наблюдений” (Н.В. Гулинова, 1974), дотримуючись вимог вказівок “Визначення гідрологічних величин розрахункової забезпеченості (ймовірності перевищення)” (Г.І. Васєнков та інші, 2003). Гранулометричний склад орних ґрунтів вивчався на зразках відібраних з верхнього п’ятисантиметрового шару в п’яти місцях поля. Зразки піддавалися сухому просіюванню на ситах з отворами від 0,25 до 10,0 мм. З метою визначення еродованості ґрунтів застосовували метод ґрунтових монолітів. Відбиралися ґрунтові моноліти непорушеного складу з наступним їх дослідженням в лабораторії аеродинаміки ВНДІАЛМ за принципом фізичного моделювання дефляційних процесів (М.Й. Долгілевич, Ю.І. Васильєв, 1976).
Еродованість ґрунтів вітром оцінювали за модулем дефляції. Втрати ґрунтів від видування за рік визначали розрахунком модуля дефляції в діапазоні швидкостей від критичної до максимальної швидкості заданої забезпеченості (20 %) та помноживши його на тривалість пилових буревіїв; такі розрахунки проводились для ґрунтових відмін Полісся, що традиційно використовуються при вирощуванні льону-довгунця. Одержані при проведенні досліджень дані обробляли статистично методом дисперсійного та кореляційного аналізів (Б.О. Доспєхов, 1979).
У третьому розділі “Продуктивність і якість сумісних посівів льону-довгунця й злакових трав у зоні радіоактивного забруднення” наведені результати досліджень з визначення урожайності та якості сумісних посівів льону-довгунця і злакових трав у зоні радіоактивного забруднення. За щільності радіоактивного забруднення ґрунту за 137Сs в межах 37–185 кБк/м2 зміни урожайності льоносоломи у варіантах з підсівом трав знаходились у межах похибки. Проте якість цієї сировини покращилась на 0,25–0,50 сортономера порівняно з контрольним варіантом (табл.1).
Таблиця 1
Вплив ущільнення посіву льону-довгунця злаковими травами
на урожай та якість його соломи, середнє за 2003–2005 рр.
Варіант досліду | Урожай льоносоломи, т/га | Якість соломи
т/га | +/- до контролю | сортономер | +/- до контролю
Льон-довгунець (контроль) | 3,58– | 1,25–
Льон-довгунець + пажитниця багаторічна | 3,65 | +0,07 | 1,50 | 0,25
Льон-довгунець + костриця лучна | 3,60 | +0,02 | 1,75 | 0,50
НІР05 | 0,16–––
Враховуючи мету досліджень, проаналізовано динаміку формування трав’яного покриву стелища (табл. 2). У фазу ранньої жовтої стиглості льону-довгунця пажитниця багаторічна і костриця лучна сформували достатньо щільний покрив стелища, забезпечивши покращання умов вилежування льоносоломи.
Таблиця 2
Динаміка формування трав’яного покриву, середнє за 2003–2005 рр.
Культура | Стан трав’яного покриву за фазами росту і розвитку льону-довгунця
швидкій ріст | цвітіння | р.–ж. стиглість
густота травостою, шт./м2 | маса травостою, г/м2 | індекс листкової поверхні | густота травостою, шт./м2 | маса травостою, г/м2 | індекс листкової поверхні | густота травостою, шт./м2 | маса травостою, г/м2 | індекс листкової поверхні
Пажитниця багаторічна | 289,0
± 6,66 | 128,3
± 5,32 | 0,270
± 0,03305,3
± 5,45 | 268,3
± 6,570,813
± 0,05358,8
± 19,29 | 436,3
± 6,981,541
± 0,02
Костриця лучна | 251,0
± 6,81 | 98,4
± 6,59 | 0,152
± 0279,3
± 7,02 | 223,8
± 4,070,706
± 0,03321,2
± 4,62 | 495,6
± 12,071,633
± 0,02
У четвертому розділі “Мікробіологічні процеси мацерації соломи льону-довгунця за різної щільності радіоактивного забруднення ґрунтів” представлені результати досліджень динаміки кількісного і якісного складу мікрофлори льону-довгунця залежно від способів вилежування льоносоломи.
Наявність трав’яного покриву стелища та проведення обертання стрічок льоносоломи позитивно вплинули на видовий склад мікрофлори. На 21-й день мацерації (через тиждень після проведення обертання) пектиноруйнівні гриби – Alternaria linicola та Cladosporium herbarum – зустрічались частіше, порівняно з вилежуванням без трав’яного покриву стелища та обертання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок