Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Загрузка...

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ / сторінка 6

Назва:
АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,61 KB
Завантажень:
6
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
На кінець вилежування ці види грибів домінували або зустрічались з частотою, близькою до домінування. Запропоновані способи вдосконалення росяного мочіння вплинули і на чисельність грибів – збудників хвороб. Fusarium avenaceum, Fusarium gibоsum та Septoria linicola з 21–ої доби зустрічались рідше, порівняно з контролем, а на кінець приготування льонотрести – з частотою, меншою за 30 %, і лише в рідких випадках – з частотою, близькою до 50 %. Такі зміни якісного складу мікрофлори льоносоломи спостерігалися як в умовах зони посиленого радіоекологічного контролю, так і в зоні гарантованого добровільного відселення.
Для більш чіткої уяви про проходження мікробіологічних процесів було проведено кількісний аналіз мікрофлори, яка брала участь у мацерації. Доведено, що застосування агротехнічного заходу обертання, позитивно вплинуло на хід процесу вилежування льоносоломи. Це спостерігалося і у варіанті без підсіву трав, де на 21-й день мацерації, порівняно з контролем, збільшилась загальна кількість Alternaria linicola та Cladosporium herbarum і помітно зменшилась кількість супутніх грибів – збудників хвороб (рис. 1).
Рис. 1. Вплив способів приготування трести на кількісний склад мікрофлори на 21-й день вилежування в зоні посиленого радіоекологічного контролю
На 28-й день вилежування в зоні посиленого радіоекологічного контролю спостерігали зростання загальної кількості пектиноруйнівних грибів, що становить на контролі 125 тис./г соломи, з підсівом пажитниці багаторічної та костриці лучної – 152 та 157 тис./г соломи відповідно до варіантів досліджень. Обертання стрічок позитивно вплинуло на кількісний склад мікрофлори льоносоломи (рис. 2).
Рис. 2. Вплив способів приготування трести на кількісний склад мікрофлори на 28-й день вилежування в зоні посиленого радіоекологічного контролю
Характерною особливістю зазначеного періоду спостережень є значна перевага загальної кількості пектиноруйнівних грибів над кількістю іншої мікробіоти, при чому кількість мікроорганізмів – збудників хвороб є меншою у варіантах з підсівом нещільнокущових злакових трав. Динаміка мікроорганізмів, що досліджували і в умовах зони гарантованого добровільного відселення була подібною до представленої на рис. 1 - 2, а деякі відхилення у кількісних показниках пояснюються різною кількості грибної мікрофлори на початок вилежування льоносоломи. З’ясовано, що незалежно від щільності радіоактивного забруднення ґрунтів виготовлення льонотрести на трав’яному покриві та проведення обертання сприяло розвитку пектиноруйнівної мікрофлори й пригнічувало розвиток грибів збудників хвороб.
У п’ятому розділі “Виробництво льонопродукції за різних рівнів радіоактивного забруднення навколишнього середовища” наведено радіологічну оцінку дефляції ґрунтів Полісся і досліджено вторинне радіоактивне забруднення трести льону-довгунця.
За забезпеченості у 20 % (повторюваність 1 раз на 5 років) у льоносіючих районах Полісся кількість днів з пиловими буревіями і їх тривалість – невеликі, проте максимальні швидкості вітру за цієї ж повторюваності становили 9,2–14,1 м/с. Такі швидкості вітру значно перевищують критичні практично для всіх ґрунтів Полісся і тому існує можливість вітрової ерозії.
Дефляційні процеси відбуваються за рахунок дії вітрів на ґрунти з різною вологістю. Низька вологість верхнього шару, яка частіше спостерігається пізно навесні, влітку та восени зумовлює переміщення еолового матеріалу саме в ці періоди року. Це підтверджується розрахованим нами розподілом пилових буревіїв за порами року. Такий розрахунок проводили за багаторічними даними метеостанцій частини зони Полісся де вирощується льон-довгунець. Встановлено, що розподіл середньої кількості днів з пиловими бурями такий, що вони, в основному, виникають у теплу пору року. Так навесні спостерігається 4–29% пилових буревіїв, влітку – 2–41% та восени – 4–15 % (у відсотках від суми за рік). Рання жовта стиглість і строки збирання льону-довгунця припадають на кінець липня – першу декаду серпня, в цей період існує певна небезпека переміщення еолового матеріалу та випадання його на льон-довгунець впродовж періоду мацерації.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок