Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)

АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”) / сторінка 10

Назва:
АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,29 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Вульгарний шар лексики, некоректні порівняння, метонімічні образи працюють на створення принижувального ефекту та передають високий ступінь зневаги до колонізаторів (Дажбожич „Скрипковий концерт”, Ю. Липа „Червоне”, В. Бобрів „Москалям”).
Антидотом на „хворобу української бездержавності”, переборенням дезінтегрованності української душі у художньому доробку „вісниківців” стає позитивне характеротворення та оживлення української історії. Сильні, мужні, підкреслено чоловічі, героїчні образи лицаря, воїна, Титанів, М. Проклятого, Гонти, С. Петлюри та ін., мають потужний націєтворчий потенціал, бо здатні перетворити етнографічну масу – на націю, „малоросів” – на українців, зарядивши їх енергією боротьби, спротиву, активізму ( Н. Королева „Гонта”, А. Карашевич „Титани”, Н. Лукіянович „Воєнний лицар”, А. Вартовий „Не бідні ми!” та ін.). Автори часопису внесли свіжі мотиви у тематику, пов'язану з княжою та гетьманською добою, подіями української революції, шукаючи саме там тих ознак українськості, яких потрібно плекати сучасникам (П. Коструба „Тмутаракань”, Г. Мазуренко „1918”, Б. Гомзин „Sic transit” та ін.)
У Висновках підсумовуються результати дисертаційної роботи.
Малоросійство як внутрішній чинник українського буття стало однією з провідних проблемних ліній українського літературного процесу. Художньо-мистецькі пошуки письменства ХІХ – ХХ століття, вужче 1920-х-1930-х років, насичені емоційно-загостреними, інвективно-викривальними роздумами над причинами та наслідками деформації національної самосвідомості.
З’ясовано, що осмислення українською літературою історичних витоків, специфіки та генези малоросійства пов’язане з етапами становлення національної ідентичності. Сприйняття та інтерпретація українськими письменниками цього явища, безумовно, мали апперцепційний характер, тобто були „запрограмовані” індивідуальним чи спільнотним життєвим досвідом, особливостями геополітичної ситуації, тяглістю/відсутністю згуртувальних процесів всередині українства, рівнем розвитку тих галузей наукового пізнання, що вирішують проблеми національної самоідентифікації та державобудівництва.
Аналіз домінантної проблематики українського літературного процесу, пов’язаної з малоросійським аберативним ідентифікуванням, засвідчив певну еволюцію у відображенні комплексу національної меншовартості. Проста констатація стану духовного й національного поневолення (поч. ХІХ ст.) змінюється на гнівне оскарження національної зради, пристосуванства, летаргії (кін. ХІХ-поч. ХХ) та втілюється у цілісну концепцію ідейно-художнього антималоросійства (ХХ ст.).
Антималоросійський дискурс української літератури 1920-х – поч. 1930-х рр. формувався, у першу чергу, тими митцями, які об’єдналися навколо „Літературно-наукового вістника”. Програш національно-визвольної боротьби, політична деструкція і фрагментація українського простору, роздвоєність українського менталітету зумовили появу у творах „вісниківців” наскрізної антиколоніальної парадигми, спрямованої на подолання малоросійської ментальності. Особливостями цієї парадигми стали дух національного максималізму та експансії, волюнтаризм, історичний активізм, націєцентризм, маскулінізація письменства, екстремістських характер багатьох творів тощо.
Порівняльний аналіз антималоросійського пласту художньої творчості „вісниківців” з образним наповненням, культурологічними стратегіями, ідеями та інтенціями, властивими творам письменників Радянської України, засвідчив загальноукраїнський характер антималоросійського дискурсу. Водночас „вісниківці” виступили новаторами як у сфері тематичній, так і образно-стильовій. У своїх творах вони чи не вперше окреслюють малоросійство як явище національної капітуляції, активізують теми й мотиви бунту, непокори, критичного патріотизму, відповідальності митця як оформлювача української нації, вводять у літературний обіг проблематику „жіночності” українства як причини малоросійства, „варяжства”, небезпеки національної неструктурованості, потреби пробудження від малоросійської пасивності тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок