Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)

АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”) / сторінка 2

Назва:
АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,29 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

“Літературно-науковий вістник” (1922-1932 рр.) як провідне тогочасне видання національного спрямування відіграв велику роль у процесі усталення в літературі повноцінного українського типу, а також, що найголовніше, зміг об’єднати та виховати ціле покоління митців, яке своєю місією вважало ідейно-художній „демонтаж” малоросійства як суспільного феномена, формування нової структури духу та послідовне протистояння тактиці ментального колоніалізму, яку одразу після загарбання політичної та державної влади почав застосовувати щодо українців більшовицький уряд. Проте саме з цих позицій „ЛНВ” у науці про літературу ще не досліджувався.
Отже, актуальність пропонованої дисертації зумовлена перш за все відсутністю на сьогоднішній день спеціального комплексного дослідження, присвяченого проблемі малоросійства, яке б системно осмислило різножанровий літературний матеріал поч. ХХ ст. Крім того, національне письменство новітньої доби ще й сьогодні здатне відіграти роль одного з найпотужніших засобів збереження та утвердження національної ідентичності, може надати велику допомогу у справі національного самопізнання та самоутвердження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження, вибраний для наукової роботи, безпосередньо пов’язаний із комплексною темою “Дослідження проблем українознавства в системі сучасних загальносвітових тенденцій розвитку націєтворчих концепцій” (№ 2000Б-010) Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де й виконана дисертація.
Об’єктом дослідження є громадсько-літературний журнал – “Літературно-науковий вістник” (1922-1932рр.) як комплексне, зокрема літературне, джерело, на сторінках якого постійно висвітлювалися важливі проблеми українського націєтворення та державобудівництва, вирішувались тогочасні літературні завдання.
Предмет дослідження – антималоросійська парадигма української літератури та публіцистики 1920-30-х рр.
Мета роботи розкрити внесок українського письменства початку ХХ ст. взагалі і “Літературно-наукового вістника” зокрема у потужну традицію ідейно-художнього антималоросійства.
Реалізації цієї мети підпорядковано вирішення таких основних завдань:
з’ясування специфіки і домінанти мистецького осмислення проблеми малоросійства українською літературою 1920-х – 1930-х рр.;
аналіз „антималоросійського” пласту художньої творчості „вісниківців” у зв’язку з концепціями їх літературних попередників та сучасників з Наддніпрянської України;
розкриття підходів публіцистів та есеїстів „ЛНВ” до природи, причин виникнення і можливостей подолання комплексу української меншовартості, співвіднесення їхніх засад з сучасними науковими, публіцистичними чи історіософськими концепціями;
висвітлення впливу ідей Д. Донцова на розвиток тогочасного письменства і, зокрема, на утвердження національної тотожності української літератури.
Джерельна база. Основні положення та висновки роботи базуються на аналізі художніх творів та публіцистичних й есеїстичних матеріалів, що друкувалися на сторінках “Літературно-наукового вістника” (1922-1932). При написанні роботи використано наукові розробки з етнопсихології, філософії. Джерельна база була доповнена матеріалами із архіву “Вістника” у Варшаві, опрацьованого Г. Сварник та надрукованого в українських періодичних виданнях.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять принципи та підходи, поширені в дискурсивному аналізі та в постколоніальній теорії. Спираючись на праці М. Фуко, С. Павличко, О. Забужко, О. Зарецького, під дискурсом у роботі розуміємо сукупність текстів, висловлювань, які мають певну узгодженість між собою та діють як спільна сила. Дискурсивний аналіз, який застосовується у зв’язку з дослідженням будь-якої реальності, сконструйованої процесами комунікації, дає можливість виявити антималоросійську спрямованість того чи іншого твору на різних його рівнях: ідейно-тематичному, образному, композиційному, стилістичному. Засадничою у роботі є теза про витворення „вісниківцями” цілісної парадигми антималоросійства, котру можна ще окреслити як антиколоніальну, оскільки в її основі лежить ідея поборення наслідків імперіалізму та утвердження на своїй землі культури власної нації, власної національної ідентичності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок