Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)

АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”) / сторінка 8

Назва:
АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,29 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Онацького, Я. Окуневського, В. Вільшанецької, М. Іванейка, В. Білецького, О. Бабія, М. Ковальського).
Одним із засобів боротьби з малоросійством, на думку авторів „ЛНВ”, могло бути прилучення до європейських цінностей (розвідки В. Андрієвського, О. Мицюка, Г. Чикаленко, Л. Луціва тощо). Орієнтація „вісниківців” на „психологічну” Європу, підтримана частиною письменників підрадянської України (М. Хвильовим, М. Зеровим, В. Підмогильним), ставила за мету вироблення в літературі, суспільстві, ідеології певних цивілізаційних засад, що унеможливлювали б подальше відтворення комплексу національної меншовартості.
Залучена до аналізу мемуаристика „ЛНВ”, крім документальної площини, пов’язаної з певними суспільно-важливими подіями, мала й особистісний вимір. На життєвих прикладах демонструвалася нагальна потреба піднесення національної самосвідомості, важливість виховання молодого покоління у пошані до традицій національного поступу, утвердження ідеалів соборності та незалежності.
У третьому розділі – „Ідейно-естетичне функціонування образу „мікромалороса” в українській новітній літературі” – аналізується специфіка та домінанти антималоросійського дискурсу літературно-художньої частини журналу. У підрозділі 3.1. „Художній дискурс антималоросійства у доробку Євгена Маланюка” розглядаються підходи та новаторство Є. Маланюка в осмисленні проблеми малоросійства. У поета зазначена тема розвинулася концептуально й наскрізно, адже безпосередньо чи опосередковано представлена в поезії та есеїстиці. Художній дискурс антималоросійства у творчості
Є. Маланюка інспірований суспільно-політичними чинниками. Програш національно-визвольних змагань, безпосереднім учасником яких він був, вимушена еміграція поета стимулювали роздуми над причинами бездержавності українського народу, нездатністю утвердитися на власній землі.
Першопричину колоніального становища України поет вбачав у самій національній вдачі українців. М’якість, лагідність, „жіночність” українців, на думку Є. Маланюка, є еллінсько-візантійськими рисами, вочевидь руйнівними, бо не врівноважуються римськими (чоловічими). Український національний характер, котрий є предметом поетових інвектив, заважає формуванню в національному організмові консолідуючих, солідаристських тенденцій та філософії опору. Провідними образами, через які Є. Маланюк намагається передати суть малоросійської ментальності та свою огиду до неї, є образи відьми-сотниківни, „матері яничар”, „рабині кожному, хто схоче дике тіло, що кохає гніт” (образ знижується до рівня повії), Чорної Еллади, Антимарії.
Вагомим аргументом, гострим закидом малоросові – „каліці і рабу”, „протоплазмі без ядра” – були в Є. Маланюка „варязька сталь і візантійська мідь” („Варяги”, „Сага”, „Варязька весна”, „Варязька балада”). Заглиблюючись в українську історію, спостерігаючи за „звироднінням” національного почуття у сучасників, поет все більше стає прихильником т. зв. „норманської теорії”, вважаючи, що мужні, мілітарні варяги, які знають, що таке дисципліна, право, ієрархія, є засновниками Києворуської держави. Саме войовничий варязький дух, за його переконанням, має розбудити мирних „гречкосіїв” від летаргійного існування. На жаль, поет задля своєї концепції проігнорував принцип історичної об’єктивності, адже, варяги прийшли на сформовану місцеву традицію державотворення.
Розуміючи фатальні наслідки зникнення історичної пам’яті, розбуяння комплексу меншовартості, фальшування української історії та цілеспрямованого нищення чи перекручування національних ідентитетів (мови, звичаїв, традицій, літератури), поет вважав, що комплекс „хронічного рабства” можна подолати, і це зробити під силу власній суверенній державі. Звідси в його творчості з’являється культ Риму та державотворчих чинників.
Тема малоросійства у поезії Є. Маланюка реалізується також через мотив „степового прокляття України” („Псалми степу”, „Не стомилась лежати шляхом”, „Проклін, проклін степів чорнявим долам” та ін.). Отже, концепція національної меншовартості розширюється за рахунок включення географічного чинника.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: АНТИМАЛОРОСІЙСЬКИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920-х – ПОЧАТКУ 1930-х РОКІВ (НА МАТЕРІАЛІ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок