Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГНІЙНИХ РАНАХ У КОНЕЙ

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГНІЙНИХ РАНАХ У КОНЕЙ / сторінка 10

Назва:
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГНІЙНИХ РАНАХ У КОНЕЙ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,99 KB
Завантажень:
14
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Так, рівень фібриногену та РФМК у плазмі крові коней дослідної групи на 10-у добу лікування знизився у 1,5 та 4,1 рази (р<0,001), відповідно, а у контрольній групі – у 1,3 та 2,5 рази (р<0,001). Сорбція токсичних метаболітів з рани і коригуюча дія на гемостаз тіотриазоліну проявлялася й у зростанні активності ФСФ та АТ-ІІІ, причому остання відновлювалася, порівняно з клінічно здоровими тваринами, у дослідній групі на 5-у добу, а в контрольній – лише на 10-у добу лікування. Поряд із швидкою корекцією гіперкоагуляції спостерігалося істотне посилення фібринолізу в організмі коней дослідної групи за рахунок реактивації ЗФАПК, рівень якої зростав на 3-ю, 5-у та 10-у добу лікування у 1,4, 1,8 та 2,2 рази (р<0,001), відповідно, тоді як у контрольній групі – у 1,1, 1,5, та 1,9 рази (р<0,001).
Рівень ХЗФ при застосуванні вульнеросорбції песилом та внутрішньовенних ін’єкцій 2,5% розчину тіотриазоліну відновлювався вже на 10-у добу лікування, він підвищився у 3,4 рази (р<0,001), порівняно з показником до лікування, а у тварин контрольної групи – у 2,6 рази (р<0,001).
Про посилення процесів фібринолізу у коней дослідної групи свідчило й зростання СТК-ФА на 3-ю, 5-у та 10-у добу лікувального періоду відповідно у 1,8, 1,2 та 1,05 рази (р<0,001;0,05), відносно значень інтактних тварин, тоді як у контрольній групі цей показник зріс на 3-ю добу у 1,3 рази (р<0,001), протягом 5-ї доби досяг рівня клінічно здорових коней, а на 10-у добу знизився у 1,2 рази (р<0,001), що, може бути пов’язано зі зниженням потенційних і резервних можливостей синтезу плазміногену в організмі. Водночас, тіотриазолін має здатність активувати енергетично-синтетичні системи гранулоцитів і, зокрема, продукцію ними плазміногену (Рубленко М.В., 2000), про що свідчить досить високий його рівень у крові тварин дослідної групи протягом усього лікувального періоду.
Зростання фібринолітичної активності плазми крові коней дослідної групи було контрольованим з боку антиплазмінів, що запобігало надмірній активації системного фібринолізу. Так, рівень СІП зростав у плазмі крові коней дослідної групи на 3-ю добу лікування у 1,1 рази (р<0,05) проти показника до лікування, тоді як у контрольній групі цей показник, навпаки, проявляв тенденцію до зниження. Загалом, рівень СІП перевищував показник інтактних коней навіть на 10-у добу лікування в дослідній групі на 38,4% (р<0,001), а в контрольній – на 24,4% (р<0,001).
Отже, активна елімінація продуктів запальної реакції з рани, зниження пресингу на організм флогогенних чинників під впливом вульнеросорбційної терапії песилом та корекція через систему гемостазу патохімічної фази запалення тіотриазоліном усуває гіперкоагуляцію, нормалізує метаболізм фібриногену, реактивує фібриноліз, за рахунок чого прискорюються очищення та репаративні процеси в рані.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо вивчення патогенезу ранового процесу у коней. Встановлено, що при ранах, ускладнених гнійною інфекцією, розвивається стан гіперкоагуляції та пригнічення фібринолітичної активності крові, чим значною мірою визначається глибина патогенетичних змін і характер перебігу ранового процесу. На підставі цього обгрунтована необхідність застосування при гнійних ранах у коней сорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз. Розроблено, теоретично і клініко-експериментально обгрунтовано метод патогенетичної терапії коней при гнійних ранах із використанням сорбційно-антибактеріального препарату „Песил” та тіотриазоліну.
2. В обстежених господарствах хірургічна патологія реєструється у 20,4% поголів'я коней, із них відкриті механічні ушкодження становлять 55,3% від загальної кількості хірургічних хвороб, при цьому частота виникнення ран у лошат становить 41,3%, молодняку – 31,7% та 26,9% – у тварин старшого віку.
3. Зміни системи гемокоагуляції характеризуються зростанням вмісту загального білка та фібриногену в плазмі крові у 1,5 і 2,14 рази (р<0,001), зниженням рівня РФМК та активності фактора XIII відповідно у 1,9 і 1,7 рази (р<0,001) у коней 10–16-річного віку, порівняно з новонародженими.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГНІЙНИХ РАНАХ У КОНЕЙ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок