Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ / сторінка 15

Назва:
ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,16 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 
^ – Розходження достовірні при порівнянні з показником контрольної групи (p<0,05), ? – з показником до лікування (p<0,05), ¦ – між клінічними підгрупами (p<0,05).
У хворих на НВК після лікування визначено збереження кореляційних зв’язків між показниками ІЛ-1в, ІЛ-6 та індексом клінічної активності, що свідчило про їх детермінований характер. Дослідження діагностичної значущості цитокінів для визначення запальної активності показало, що коефіцієнт парціальної кореляції для ІЛ-1в дорівнював (R=0,93), для ІЛ-6 – (R=0,74), для ФНП-a – (R=0,18), для ІФ- – (R=0,11), для ІЛ-4 – (R=-0,50). Зв’язку усіх 5 параметрів із критеріями запальної активності не встановлено, відповідно дослідження усіх 5 параметрів для визначення запальної активності є недоцільним: багатофакторний коефіцієнт кореляції (r') (ІЛ-1в, ІЛ-6, ФНП-a, ІФ-, ІЛ-4)/ІКА (r'=0,13). Встановлено, що найбільш тісний зв’язок з критеріями активності захворювання, і, відповідно, більш інформативними для оцінки ефективності лікування у хворих на НВК, є ІЛ-1в та ІЛ-6: (ІЛ-1в, ІЛ-6)/ІКА (r'=0,93).
У хворих на ХК клінічні симптоми після лікування зберігались переважно в осіб з вихідним показником ІА Беста ХК >150. Після лікування ІА Беста у цілому по групі склав 79,739,65; ІА Беста >150 спостерігався у 6 хворих. У хворих на ХК після лікування із збереженням скарг визначались підвищені рівні ІФ-, ФНП-a та ІЛ-1в. Саме ці медіатори мали зв’язок із критеріями активності: коефіцієнт парціальної кореляції для ІЛ-1в – (R=0,76), для ІЛ-6 – (R=0,19), для ФНП-a – (R=0,81), для ІФ- – (R=0,89), для ІЛ-4 – (R=0,12).
Взаємозв’язок всіх прозапальних цитокінів з індексом активності Беста ХК був слабким: (ІЛ-1в, ІЛ-6, ФНП- a, ІФ-)/ІА Беста (r'=0,34). Найбільш тісний зв’язок із критерієм активності захворювання, і, відповідно, більш доцільним для оцінки лікування у хворих на ХК, є визначення ФНП-a і ІФ- (ФНП-a, ІФ-)/ІА Беста ХК (r'=0,87).
Зіставлення динаміки клінічних, імунологічних, морфологічних показників показало, що у 15,38% хворих на хронічні запальні захворювання кишківника зникнення клінічних ознак хвороби випереджає динаміку запальних і відновлення структурних змін в кишківнику. Дослідження прозапальних цитокінів у цих пацієнтів дозволило виявити збереження запальної активності захворювання й продовжити лікування без переходу на підтримувальні дози базисного препарату або його заміни.
У хворих на НВК після лікування засобами базисної терапії зберігався імунодефіцитний стан, який характеризувався Т-лімфопенією, зниженням кількості циркулюючих CD4+ лімфоцитів, зменшенням імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+, активності факторів неспецифічного захисту організму. Якщо у групі хворих, які у якості базисного препарату отримували салофальк (I група), після лікування намітилась тенденція до збільшення кількості CD4+ лімфоцитів: до лікування 26,90,3%, після лікування 27,70,2% (р<0,05), то у хворих, які отримували кортикостероїдний препарат (I' група), відносна кількість CD4+ клітин залишилась без змін 26,60,2%, 26,90,3%, (р>0,05). Між показниками групи I та I' розходження достовірне (р<0,01). Найбільш глибокі порушення імунітету та неспецифічної резистентності організму визначалися у хворих на НВК та ХК із резистентністю до терапії.
Кількість хворих на НВК, у яких спостерігалась збільшена концентрація нітриту, після лікування засобами базисної терапії зменшилась з 76,92% до 38,46%. Вміст нітриту крові хворих на НВК після лікування засобами базисної терапії у цілому склав 2,970,07мг/л, до лікування 3,00,04мг/л (p>0,05), контроль 2,420,04мг/л (p<0,05). У хворих, які приймали салофальк/сульфасалазин, вміст нітриту склав 3,050,04мг/л; вихідний рівень 3,150,08мг/л (p<0,05), контроль 2,420,04мг/л (p<0,05). Показник нітриту крові у хворих на НВК групи гормональної терапії після лікування склав 2,70,13мг/л, що було вірогідно нижче від вихідного рівня (p<0,05), але вище показника здорових 2,420,04мг/л (p<0,01).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 



Реферат на тему: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок