Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ / сторінка 20

Назва:
ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,16 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 
Визначення ІФ-, ФНП-a у хворих на ХК і ІЛ-1в, ІЛ-6 у хворих на НВК після лікування свідчить про збереження запальної активності: ІФ-/ІА Беста ХК (r=0,88, R=0,89); ІЛ-1в/ІКА НВК (r=0,88, R=0,93), підвищення рівней ІЛ-1в, ІЛ-6 при відсутності росту ІЛ-4 у хворих на НВК є несприятливою ознакою і вказує на можливе прогресування захворювання.
9. Лікувальний комплекс із застосуванням цитраргініну та три-ві-плюс на тлі базисної терапії НВК є патогенетично обґрунтованим та найбільш ефективним для досягнення клінічної, ендоскопічної ремісії відносно базисної терапії або включення до комплексу одного з цих препаратів; у місячний термін призводить до нормалізації показників продуктів ПОЛ і покращення показників ферментної ланки АОЗ, в той час як включення одного з препаратів обмежується переважно антирадикальним ефектом. Застосування комплексу салофальк-цитраргінін-три-ві-плюс сприяє відновленню показників імунологічного гомеостазу: нормалізації рівнів IgA, ІgM, IgG, ЦІК, фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа, збільшенню імунорегуляторного індексу СD4+/СD8+ на 39%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Всім хворим із діареєю, больовим, диспепсичним синдромом, виділенням крові з калом, а також із анемією, артралгіями, ураженням печінки, шкіри, астенічними ознаками, вказівками на кишкові інфекції, стрес, полівалентну алергію в анамнезі слід проводити обстеження, спрямоване на виявлення ХЗЗК. Схема первинної діагностики хворого на НВК і ХК повинна включати загальний аналіз крові, сечі та калу, ЕКГ, інфекційні тести та тести малабсорбції, ендоскопію кишківника із біопсією та гістологічним дослідженням біоптату, рентгенологічне дослідження кишок.
2.При проведенні диференційної діагностики між НВК і ХК у хворих із атиповими проявами або симптомами обох захворювань доцільно проводити дослідження цитокінів крові: підвищення рівнів ІЛ-1в (60пг/мл і вище), ІЛ-6 (20 пг/мл і вище), ІЛ-4 (40пг/мл і вище) вказує на НВК; підвищення рівнів ФНП-a (40пг/мл і вище), ІФ- (40пг/мл і вище) - на ХК.
3.Для діагностики загострення хронічного запального захворювання кишківника у хворих із млявою клінічною картиною необхідно визначати прозапальні цитокіни крові, рівень ІЛ-1в (40пг/мл і вище) вказує на запальну активність НВК, ФНП-a (30пг/мл і вище) – ХК і потребує проведення протизапальної терапії.
4. З метою контроля ефективності лікування у хворих на НВК і ХК рекомендується визначення прозапальних цитокінів в крові. Збільшення рівня ІЛ-1в (40пг/мл і вище) у хворих на НВК і ФНП-a (30пг/мл і вище), ІФ- (40пг/мл і вище) у пацієнтів з ХК свідчить про збереження запальної активності захворювання, потребує продовження лікування салофальком без переходу на підтримувальні дози.
5. У хворих із клінічною ремісією НВК для визначення ризику рецидивування НВК слід проводити ендоскопію товстої кишки з гістологічним дослідженням біоптату. Дефіцит келихоподібних клітин (цитоплазматичні /келихоподібні клітини 1:2,8), 50% олігомукоїдних келихоподібних клітин, плазмоцитоз власної пластинки слизової оболонки є підставою для включення таких пацієнтів у групу ризику можливого виникнення рецидиву.
6.Всім хворим на НВК та ХК у стадії загострення необхідно проводити базисну терапію, що включає препарати 5-АСК (салофальк) в дозі від 2,0г в залежності від ступеня важкості: при хворобі Крона тонкої кишки препарат слід приймати орально у вигляді таблеток. При НВК та хворобі Крона товстої кишки рекомендований комбінований прийом препарату (орально у вигляді таблеток та ректально у вигляді свічок або клізм). Всім хворим на НВК доцільно призначати препарати з імуномоделюючою дією (цитраргінін по 1 ампулі (10мл) 3 рази на день протягом 30 днів поспіль).
7.У хворих на хронічні запальні захворювання кишківника з анемією слід визначати активність Г-6-ФДГ, при значенні активності ферменту менш, ніж 15,0нмоль НАДФН/хв мг білка перевагу слід віддавати кортикостероїдним препаратам у зв’язку із збільшенням ризику гемолізу при лікуванні сульфасалазином/салофальком. Кортикостероїдні гормони слід призначати хворим на НВК і ХК із резистентністю до лікування препаратами 5-АСК та алергічними реакціями на їх прийом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 



Реферат на тему: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок