Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

Загрузка...

ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ / сторінка 8

Назва:
ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,16 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 
В. Логунова (1999).
Для лікування загострення хворим на НВК і ХК призначались салофальк/сульфасалазин в залежності від ступеня тяжкості захворювання згідно з рекомендованими протоколами лікування (С.М. Ткач, 2005).
104 хворих на НВК для подальшого дослідження схем медичного лікування були розподілені на чотири (I-IV) групи, співставимі за статтю, віком, тривалістю і ступенем тяжкості перебігу захворювання. Досліджено ефективність включення в лікувальний комплекс препаратів цитраргініну ("Laphal Laboratoіres" Euromedex, Франція) і три-ві-плюс (Sagmel, Inc., США) (посвідчення МОЗ України № Р.01.99/00025 і № П.08.02/05247 відповідно).
Хворі I групи отримували салофальк за вищевказаною схемою. Пацієнтам II групи додатково призначався цитраргінін по 10мл 3 рази на добу, всередину, протягом 25-30 діб поспіль. Хворі III групи отримували салофальк і три-ві-плюс по 1 драже 2 рази на добу, всередину, під час прийому їжі, протягом 25-30 днів поспіль. Пацієнти IV групи приймали салофальк, цитраргінін та три-ві-плюс протягом 25-30 діб поспіль. За показаннями хворим усіх груп призначались: інфузіонна терапія, антибактеріальні, поліферментні препарати, еубіотики, препарати заліза.
25 хворих на НВК, які на протязі останніх трьох місяців отримували курси гормональної терапії, склали групу спостереження I', у якій базисним засобом лікування були кортикостероїдні препарати у загальноприйнятих дозах. Так само зіставлялись результати лікування хворих на хворобу Крона, які приймали салофальк (17 пацієнтів) та кортикостероїдні препарати (9 осіб).
Результати власних досліджень та їх обговорення. В обстежених нами хворих НВК і ХК визначалися з рівною частотою у чоловіків і жінок. В період загострення обидва захворювання характеризувалися поліморфізмом клінічних ознак, морфологічних змін в кишківнику, позакишкових проявів.
Серед обстежених хворих на ХК у 9 (34,62%) виявлено регіональний ілеїт, у 10 (38,46%) - ілеоколіт, у 7 (26,92%) - коліт. Згідно з індексом активності Беста (ІА Беста) у обстежених хворих на ХК активність при госпіталізації склала 184,7313,89 бали. У 11 (42,3%) хворих - ІА Беста був < 150 балів, у 15 хворих (57,69%) - > 150 балів. Вищий ІА Беста спостерігався в осіб із ілеоколітом, реактивними артритами, вузликовою еритемою. При дослідженні фекальної мікрофлори виявлений дисбактеріоз I ступеня (за класифікацією Н.М. Берези, 2000) у 8 (30,76%) пацієнтів, II ступеня - у 13 (50%), III ступеня - у 2 (7,69%).
У групі хворих на НВК переважали пацієнти з протяжними формами захворювання: лівобічний коліт виявлений у 54 (38,6%), субтотальний - у 50 (35,7%), тотальний - у 14 (10,0%) осіб. Рідше виявлявся дистальний коліт – у 22 (15,7%) хворих. За критеріями D. Rachmilewitz (1989) індекс клінічної активності (ІКА) у цілому по групі хворих на НВК склав 10,780,72; 25% хворих мали індекс клінічної активності (ІКА) від 4 до 7; 37,14% - від 8 до 12; 37,86% - > 12 балів. За активністю патологічних змін в товстій кишці (дані ендоскопії) спостерігався такий розподіл хворих на НВК: зміни I ступеня – 0, II ступеня – 14,29%, III ступеня – 38,57%, IV ступеня – 47,14% (за класифікацією R. Heatley).
У 55 (39,29%) хворих спостерігався легкий ступінь тяжкості НВК, у 51 (36,43%) - середній, у 34 (24,29%) - важкий (за критеріями О.А. Білоусової (2002)).
Зіставлення клінічних даних і результатів інструментальних досліджень обстежених хворих на НВК свідчило про пряму залежність між ІКА і ступенем вираженості патологічних змін в товстій кишці в більшості спостережень: ІКА/ступінь ендоскопічної активності (r=0,74). Разом з цим не встановлено взаємозв’язків між критеріями активності та протяжністю ураження кишківника: протяжність НВК/ІКА (r=0,1), протяжність НВК/ступінь ендоскопічної активності: (r=0,32) (p>0,05). Розбіжності між виразністю клінічних ознак, характером перебігу та об’єктивними даними спостерігалась в 9,3% осіб; це були хворі із субтотальним та тотальним колітом без вказівок на часті загострення в анамнезі та із вперше виявленим НВК із протяжним ураженням кишківника.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 
Реферат на тему: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок