Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ / сторінка 9

Назва:
ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,16 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 
Переважання протяжних форм в структурі захворювання пов’язане як із схильністю захворювання до прогресування, так і з запізнім встановленням діагнозу НВК. Відсутність необхідного лікування на первинному етапі захворювання призвела до розповсюдження запального процесу на відділи ободової кишки. У 4,3% хворих на НВК активність захворювання не була виявленою через мляву клінічну картину захворювання і субклінічний запальний процес у слизовій оболонці товстої кишки призвів до її ураження.
У хворих на ХК спостерігався більш ранній початок захворювання у порівнянні із хворими на НВК: 24,73,9 і 33,61,6 роки відповідно. На підставі аналізу анамнестичних даних і амбулаторних карток хворих уточнено, що не менш ніж у 35% хворих на НВК і 76% хворих на ХК з часу появи первинних симптомів захворювання кишківника до встановлення діагнозу минув деякий час. Термін встановлення діагнозу складав 10,01,3 місяці при НВК і 14,02,8 місяці при ХК. Серед діагнозів, що ставились хворим до розпізнавання НВК, частіш зустрічались „анемія неясного походження”,анальна тріщина, при ХК – „гострий апендицит”. Вирішальними у встановленні первинного діагнозу НВК у 86,43% хворих були результати ендоскопічних методів досліджень. Діагноз ХК встановлений за даними іригографії чи ентерографії - у 16 (61,54%), колоноскопії – 2 (7,6%), при лапаротомії – 8 (30,77%) осіб.
Найбільш поширеними первинними клінічними проявами у обстежених хворих на НВК і ХК були: виділення крові з калом (84,3% спостережнь) і діарея (79,3%) - при НВК, болі у животі (96,2%) та підвищення температури тіла (92,3%) - при ХК. Аналіз скарг і проявів в залежності від давності захворювання показав, що із збільшенням тривалості анамнезу НВК і ХК ставали більш схожими за клінічними проявами: кількість хворих на НВК із втратою ваги, лихоманкою і болісними відчуттями збільшувалась, так само збільшувалась і кількість хворих із діареєю серед хворих на ХК. Зменшення відмінностей у клінічних виявах НВК і ХК може бути пояснене загальними патофізіологічними механізмами та обмеженими можливостями кишківника реагувати на ушкодження.
У 15,71% хворих на НВК і 7,6% хворих на ХК спостерігався початок захворювання позакишковими проявами: анемією, симптомами ураження суглобів, шкіри, печінки, щитоподібної залози. Вихід на передній план позакишкових симптомів, які маскують істинну картину захворювання, є однією з причин діагностичних помилок. Перебіг ХЗЗК супроводжувався збільшенням числа позакишкових проявів, серед яких у обстежених хворих на НВК частіш визначалась анемія (35%), ураження печінки (28%), в той час як у хворих на ХК найбільш поширеними були ураження суглобів (23,1%), ураження шкіри (15,4%), жовчо-кам’яна і сечокам’яна хвороба (15,4%). При збільшенні терміну давності захворювання до 5 років частота визначення позакишкових проявів збільшувалась до 51,4% спостережень при НВК і 46,15% - при ХК. У 26,9% хворих на НВК і 26,92% хворих на ХК при обстеженні одночасно виявлялось ураження декількох органів та систем.
Аналіз схильних і провокуючих розвиток ХЗЗК факторів показав, що вказівки на інфекційні захворювання, стреси, захворювання у родичів хворих, зустрічались з рівною частотою в анамнезі хворих на НВК і ХК, в той час як епізоди алергічних реакцій були вдвічі частіші у хворих на НВК (48,6% і 23,1% відповідно). Схильність до алергії пов’язана із активністю плазматичних клітин і збільшенням синтезу IgЄ. Негативний вплив інфекцій та паразитарних інвазій полягає у сенсибілізації клітин слизової оболонки кишківника, стимуляції антитілоутворення, формуванні вторинного імунодефіциту, порушенні мікробіоценозу.
Синдром анемії виявлений у 35% хворих на НВК і 11,5% хворих на ХК. Анемія легкого ступеню важкості виявлялась у 27(55,1%) хворих, середнього ступеню важкості – у 15(30,61%), тяжка – у 7(14,58%) хворих на НВК з анемією (С. Гайдукова, С. Видиборець, 2004). У 85,71% пацієнтів спостерігався змішаний характер анемії, що пов’язано із впливом різних факторів, серед яких: кишкові кровотечі, порушення всмоктування, аліментарний дефіцит заліза та фолієвої кислот через рафіновану дієту, дисбактеріоз.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 



Реферат на тему: ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок