Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Розробка процесу сушіння плодово-ягідної сировини змішаним теплопідводом зі штучним пороутворенням

Розробка процесу сушіння плодово-ягідної сировини змішаним теплопідводом зі штучним пороутворенням / сторінка 5

Назва:
Розробка процесу сушіння плодово-ягідної сировини змішаним теплопідводом зі штучним пороутворенням
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,49 KB
Завантажень:
426
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Встановлено, що коефіцієнт поверхневого натягу розчинів не залежить від концентрацій NaКМЦ досліджуваного діапазону через насичення поверхневого шару рідини молекулами даної ПАР. З результатів другої серії встановлено, що залежність коефіцієнта поверхневого натягу від концентрації МЦ має локальний мінімум, наявність якого пояснюється досягненням розчином критичної концентрації міцелоутворення. У разі подальшого збільшення концентрації коефіцієнт поверхневого натягу збільшується. Проведені експерименти дали можливість визначити концентрації МЦ та NaКМЦ, за яких поверхневий натяг вихідних розчинів мінімальний.
Оскільки спінення сировини проводиться з метою утворення штучної пористості, необхідної для протікання ЗТП-процесу, то в процесі зневоднення отримана піна повинна мати достатню стійкість, яка визначається дифузією газу між пузирчиками, стіканням рідини із піни та розривом індивідуальних плівок.
Дифузія призводить до того, що менші пузирчики зменшуються, а більші – зростають, тобто дифузія збільшує полідисперсність піни. Оскільки і МЦ, і NaКМЦ впливають на швидкість дифузії, то був визначений ступінь впливу кожного із цих компонентів на дисперсний склад піни. Дисперсний склад піни визначався методом мікрофотографування. Було отримано функції розподілу пузирчиків за радіусами в піні, отриманій із розчинів, в яких концентрація МЦ змінювалась від 0,4 до 1,4%, а концентрація NaКМЦ дорівнювала 0,24%, та з розчинів, в яких концентрація NaКМЦ змінювалась від 0,24 до 1,0%, а концентрація МЦ дорівнювала 0,5%. З порівняння отриманих функцій розподілу визначено, що радіус найбільш імовірного пузирчика у разі зміни концентрації NaКМЦ у піноутворюючому розчині змінюється незначно, а зі збільшенням концентрації МЦ він зменшується. Таким чином, встановлено, що додавання МЦ зменшує полідисперсність піни, тобто вплив дифузії на руйнування піни зменшується.
Під час дослідження процесу витікання рідини з піни піна розглядалася як система капілярів. При цьому були зроблені припущення, що швидкість витікання рідини з піни у межах досліджуваного часу є постійною, і її плин відбувається лише через те, що гідростатичний тиск більше тиску, що створюється силами поверхневого натягу. Використовуючи формулу Пуазейля, для швидкості витікання рідини з одиниці площі поперечного перерізу стовпчика піни було отримано:
, (4)
де Nпит. – питома кількість капілярів, 1/м2; Rеф – ефективний радіус капіляра, м; h – довжина капіляра, м; б, з – коефіцієнти поверхневого натягу та в’язкості, відповідно, Н/м, Па·с; с – густина рідини, кг/м3; g – прискорення вільного падіння, м/с2.
Експериментально було отримано залежності швидкості витікання рідини з піни від коефіцієнтів в'язкості (рис. 3а) та поверхневого натягу (рис. 3б). Експериментальні дані були апроксимовані функціями виду:
(5)
де , , .
Оскільки апроксимаційні залежності швидкості витікання від коефіцієнтів в’язкості та поверхневого натягу за видом збігаються з залежністю, отриманою з формули Пуазейля, то за значеннями емпіричних коефіцієнтів були розраховані питома кількість капілярів та ефективний радіус капіляра за формулами:
(6)
Їх значення, відповідно, дорівнюють: 1/м2, м. З урахуванням припущень, що піна є монодисперсною, тобто складається з пузирчиків з однаковим радіусом, величина яких м, розрахований середній радіус капіляра м. Отримання величин одного порядку доводить, що така фізична модель адекватна для опису процесу витікання рідини з пін даного складу та може використовуватись для прогнозування старіння піни під час попередньої підготовки та сушіння подрібненої плодово-ягідної сировини.
Під час ЗТП-сушіння плодово-ягідної сировини з КПТ внутрішніми чинниками є способи підготовки сировини та щільність заповнення ФЄ. Як КПТ використовувалась губка з кукурудзяного крохмалю, що утворюється в результаті ретроградації крохмального клейстеру. Підготовка сировини до сушіння проводилася трьома способами. Перший спосіб полягав у тому, що губку вирізали по формі ФЄ, рідину в ній заміщали соком плодів або ягід; у другому – губку подрібнювали, змішували з подрібненою сировиною; у разі підготовки третім способом висушену, подрібнену до часток розміром губку змішували з подрібненою до такого ж розміру сировиною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Розробка процесу сушіння плодово-ягідної сировини змішаним теплопідводом зі штучним пороутворенням

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок