Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: Становлення та функціонування системи соціального забезпечення в Українській РСР в 1920–30-х рр.: історичний аспект

Загрузка...

Становлення та функціонування системи соціального забезпечення в Українській РСР в 1920–30-х рр.: історичний аспект / сторінка 11

Назва:
Становлення та функціонування системи соціального забезпечення в Українській РСР в 1920–30-х рр.: історичний аспект
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,94 KB
Завантажень:
18
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
 Ларіна) про ліквідацію Наркомсоцзабезу з передачею його повноважень іншим державним органам. Генеральні угоди, які укладалися між наркоматами, сприяли еволюційному реформуванню системи собезу воєнно-комуністичної доби. А з другого боку, гарантували цільове використання бюджетних коштів. Посилилася централізація системи управління, її політизація за рахунок збільшення комфракцій, відбувався перегляд соціального контингенту НКСЗ. Першочергову допомогу надавали інвалідам і родинам червоноармійців, з’явилася нова соціальна категорія – члени сімей слухачів радпартшкіл.
Неп оптимізував системи собезу в УСРР, запровадив комерційно-продуктивну діяльність, змінив функції та пріоритети, скоротив штати, децентралізував відносини між відомствами, зумовив появу нових організаційних форм – соціального страхування, кооперації, громадянської взаємодопомоги. Зазначено, що їхня поява, особливо акцент на громадських формах взаємодопомоги, виявила кризу єдиної державної системи соціального забезпечення.
У підрозділі “Спільні та відмінні ознаки соціального забезпечення населення в УСРР та РСФРР” застосовано порівняльний аналіз з’ясування національно-територіальних та адміністративно-функціональних особливостей функціонування радянської системи соціального забезпечення. Організаційна схема виявилася однотипною, а також політико-ідеологічний контекст функціонування самої системи. Відносини між наркоматами обох республік регламентувалися положеннями про республіканські наркомати. Якщо в Україні соціальне страхування лише запроваджувалося, то в Росії пройшло декілька стадій, але його завдання і функції були спільними – збереження продуктивної сили трудящих. Кількість пенсіонерів в РСФРР у 2,5 раз перевищувала їх наявність в Україні. В Україні активно діяли міські товариства взаємодопомоги (МТД), селянські товариства взаємодопомоги (СТВ), кооперація інвалідів. НКСЗ УСРР ділився певним досвідом роботи. НКСЗ Росії мав страхові ради, а при НКСЗ діяли страхові каси. У дисертації підкреслюється той факт, що в РСФРР почали розбудовувати систему собезу з 1918 р., а в УСРР на рік пізніше.
У підрозділі “Система державного страхування і громадської взаємодопомоги” розкривається діяльність державних установ соціального забезпечення (соцдержстрах) та громадські форми. Система соціального страхування в УСРР виникла з проголошенням непу, вона організаційно перебувала у складі НКСЗ, а з 1922 р. її передали до Наркомпраці. Лідери профспілок обстоювали позицію про зосередження подібних функцій у страхових касах, хоча висловлювалися думки про формування приватних установ страхування на випадок непрацездатності. Страхові внески сплачували 42% державних товариств, 44% приватних, 14% кооперативних, тобто приватний сектор – “непмани” - виявився важливим економічним донором системи соціального страхування, яка охоплювала 1,3 млн осіб, з них 800 тис. обслуговували галузеві профспілки. На підприємствах діяли страхові каси, які жорстко відслідковували “контингент тимчасово непрацездатних”, котрий ніяк не уживався з радянськими вимогами про зміцнення свідомої трудової дисципліни. Головне управління соціального страхування при Наркомпраці УСРР, як свідчать матеріали дисертації, переймалося тимчасово непрацездатними робітниками промислових підприємств та безробітними, яких у 1927/28 р. було 108 тис. осіб, з них дві третини перебували на обліку органів соціального страхування. Держсоцстрах діяв протягом першої половини 1922 р. під керівництвом НКСЗ, а далі у складі Наркомпраці УСРР, але загалом система виконувала важливу соціальну функцію. У 20-х рр. виникла ідея самоорганізації страхової медицини, але з різних обставин, у тому числі й спротиву собезівських чиновників, вона не була реалізована.
У четвертому розділі “Діяльність органів соціального забезпечення в період соціалістичної реконструкції 1929–1933 рр.” предметом дослідження є структурно-системна реорганізація органів собезу, діяльність громадської та кооперативної форм соціальної взаємодопомоги, ефективність функціонування системи матеріального забезпечення в умовах голоду.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Реферат на тему: Становлення та функціонування системи соціального забезпечення в Українській РСР в 1920–30-х рр.: історичний аспект

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок