Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Діалогічність філософської лірики Леоніда Вишеславського

Діалогічність філософської лірики Леоніда Вишеславського

Назва:
Діалогічність філософської лірики Леоніда Вишеславського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,09 KB
Завантажень:
379
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Кузьменко Марина Володимирівна
УДК 82 – 6: 82 – 1
Діалогічність філософської лірики Леоніда Вишеславського
10.01.02 – російська література
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії російської літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Храмова
Світлана Іванівна, Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, доцент
кафедри історії російської літератури
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, провідний науковий
співробітник-консультант Інституту літератури
ім. Т.Г. Шевченка НАН України Мазепа
Наталія Ростиславівна
кандидат філологічних наук, професор
Бобир Олександр Васильович,
Чернігівський педагогічний університет імені
Т.Г. Шевченка, декан факультету початкового
навчання
 
Захист відбудеться 4 березня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.39 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, бульвар Шевченка, 14).
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розіслано „_____” лютого 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої
вченої ради Н.М. Гаєвська
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Серед актуальних теоретичних і методологічних проблем, що безпосередньо стосуються вивчення російської літератури, важливе місце належить питанням діалогізму, діалогічних взаємозв’язків, інтертекстуального аналізу, які були концептуально обґрунтовані у працях постструктуралістів (Ж.Дерріда, Ю.Крістєва, Р.Барт та ін.). Дещо раніше М.Бахтін у праці „Проблема змісту, матеріалу і форми в словесній художній творчості” (1924), досліджуючи діалоги різних авторів з літературним досвідом минулого (іноді паралельно в часовому вимірі), аргументовано показав важливість для інтертекстуальних зв’язків „стороннього” слова. Воно виникає в процесі зміни взаємин архітексту (логічне поняття текстової сукупності в дистрибутивному розумінні), прототексту (попередній текст) і метатексту, внаслідок чого виникає інтертекст. Останній розглядається в аспекті „текст – тексти – система”, коли задум автора віддзеркалюється в свідомості читача, імпліцитна динаміка митця живиться експліцитною відносною стабільністю реципієнта.
Розвиваючи ці погляди, У.Еко обґрунтував дієвість „інтертекстуального діалогу”, своєрідного „феномену, при якому в певному тексті відображаються інші тексти”. Еко Умберто. Поетика відкритого твору // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996. – С.411. Сучасна наука про літературу вже досить широко оперує такими поняттями, як транстекстуальний діалог, зовнішній і внутрішній діалогічний простір, далекі співрозмовники. Транстекстуальні діалоги відбуваються не лише всередині одного художнього світу, але й між художніми світами. Століттями створюються „діалогічні взаємозвязки” ( М.Бахтін) між авторами й текстами, останні, в свою чергу, вступають у взаємостосунки один з одним.
Художній твір існує, як правило, не ізольовано від інших, а в силовому полі собі подібних, співвідноситься з ними, вступає в діалогічні взаємозвязки. Діалогічними стають твори, що виникають у відповідь іншим або порушують ту ж саму тему, хоча й осмислюють її інакше.
Текст, на думку Ю.Лотмана, „потребує співрозмовника”, розрахований на когось, на сприйняття іншим реципієнтом, який відрізняється від автора. „Як незалежне від нас явище, – розвиває згадану тезу І.Фізер, – поетичний твір безсилий, позбавлений energia. Аби він міг функціонувати, він повинен вступити в творчий зв’язок з апперцептивною свідомістю. Взятий ізольовано, він не виявляється самовизначальним” Фізер І.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Діалогічність філософської лірики Леоніда Вишеславського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок