Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ГУМАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ (ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ)

ГУМАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ (ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ) / сторінка 7

Назва:
ГУМАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ (ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,41 KB
Завантажень:
189
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 

Особлива роль у формуванні естетичної свідомості людини належить мистецтву, що є єдністю естетично-пізнавальної та естетично-творчої основ. Свій вплив на розвиток суспільних відносин, на людей мистецтво може успішно здійснювати лише за умов, коли воно сприймається і відчувається ними (людьми).
Для успішного розвитку естетичної свідомості суспільства важливим є пошук шляхів діалектичного поєднання національного та загальнолюдського в мистецтві. Процес збагачення естетичної свідомості, мистецтва в цілому може відбуватись лише за умов всебічного відродження і вільного розвитку національного мистецтва, в основі якого лежить найбільш прогресивне в досягненнях національних культур.
Кінець ХХ століття з особливою гостротою поставив питання виживання людської цивілізації та вичерпуваності природних ресурсів.
Вчені в рамках створеного в 1968 році Римського клубу провели дослідження, що виявило нагальну потребу виховання у глобальному масштабі екологічної свідомості людей і необхідність вироблення стратегії сталого розвитку в кожній країні світу. Ця концепція передбачає зміну ставлення до природи, ціннісних орієнтацій і зменшення обсягів виробництва.
Говорити про “зрілість” суспільства не можна без уваги до ролі та образу жінки в суспільній свідомості, її діяльності в суспільстві та впливу на суспільне життя ґендерних стереотипів. Також варто згадати і значення традиційно жіночих рис для виховання толерантності та уваги до найвищих загальнолюдських цінностей (лагідність, підтримка, згладження агресії). Ґендерна проблематика все активніше завойовує український інтелектуальний простір, що хоча й повільно, та все ж незворотньо, спричиняє зміни в сферах політики (аналіз, обговорення, законопроекти, пропозиції), а отже і суспільній свідомості.
Етична свідомість концептуальна і категорична, тож поряд із світоглядним все більше значення надається прагматичному аспекту її функціонування в соціумі. Від етичної свідомості прагнуть отримати настанови і вимоги (рекомендації), які можна використати в пропаганді і культуротворенні. Етичні вимоги, хоч і “завищені” розкривають, однак, соціальну природу людини, регулюють діяльність всіх соціальних інститутів. Саме етична свідомість поширює відчуття і усвідомлення людської гідності. Етична раціоналізація посилює чи послабляє ту чи іншу установку, що панує в суспільстві, вплітається в “мову реального життя”. Етична свідомість вдосконалює світ для кращого життя людини.
Для ефективної діяльності політично-соціальної системи України вагоме значення має національна свідомість як психологічне утворення, що характерне для групи людей, об’єднаних соціально-культурними та мовними особливостями. Це феномен самоідентифікації народу, причетності кожної людини до духовних коренів.
Вважається, що національна свідомість містить в собі те, що називають політичним міфом. Хоча, це скоріше духовне національно-етнічне світобачення і світосприйняття людини, її культурна і моральна основа, віковий досвід народу. Це не просто ілюзія чи вимисел, а джерело ідентичності людини і основа її духовності, творчості та самоствердження в світі й спільноті. Це смислоутворюючий чинник.
Соціальний капітал є найважливішим індикатором гуманістичного потенціалу суспільства, адже без довіри і взаємодії неможливе щастя людини, розвиток держави і ефективне управління. Соціальний капітал накопичується в громадянському суспільстві, а тому сприяння влади громадським організаціям забезпечить гуманізацію суспільної свідомості. Там, де історично склались цивільні громади з активним і налаштованим на спільні дії населенням, умови для запровадження демократичних інститутів були незрівнянно сприятливіші, ніж там, де панували ієрархічні патронатно-клієнтні стосунки. Громади продукували соціальний капітал, а він забезпечував сприятливу для демократичних інститутів поведінку населення і регіональних еліт. Складовою соціального капіталу є спонтанна комунікабельність (здатність до спілкування) або спроможність створювати нові асоціації і розгортати співробітництво, відповідно до встановлених у суспільстві принципів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: ГУМАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ (ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок