Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЕЛАМУ (V – СЕРЕДИНА І тис. до н. е.)

ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЕЛАМУ (V – СЕРЕДИНА І тис. до н. е.)

Назва:
ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЕЛАМУ (V – СЕРЕДИНА І тис. до н. е.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,46 KB
Завантажень:
383
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ІМ. А. КРИМСЬКОГО
ХРАНОВСЬКИЙ Валерій Анатолійович
УДК 94(3):39
ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЕЛАМУ
(V – СЕРЕДИНА І тис. до н. е.)
07.00.02 – Всесвітня історія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандадата історичних наук
КИЇВ – 2007


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі Історіографії та джерелознавства Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України.
Науковий керівник:
доктор історичних наук,
Матвєєва Леся Василівна
директор Інституту сходознавства
ім. А. Кримського НАН України
Офіційні опоненти:
доктор історичних наук, професор
Отрощенко Віталій Васильович,
завідувач відділу археології енеоліту –
бронзової доби
Інституту археології НАН України
кандидат історичних наук,
доктор філософських наук
Павленко Юрій Віталійович,
головний науковий співробітник Інституту
світової економіки та міжнародних відносин
НАН України
Захист відбудеться “31” жовтня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.01 в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4, к. 207
Автореферат розісланий “29” вересня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
О.Д. Василюк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Елам, за словами німецького еламітолога В. Хінца, на відміну від таких давньосхідних країн, як Шумер і Вавилон, і народів, які їх населяли – хеттів, ассирійців, мідян та персів, залишається оповитим невідомістю, не дивлячись на те, що серед народів стародавнього Близького Сходу еламці мали більш, ніж двохтисячолітню історію та досить своєрідну культуру. Крім того, цей стародавній народ неодноразово згадується в Біблії. Щоправда, історія Еламу, що існував як відома науці держава чи сукупність дрібних державних утворень на території нинішнього південно-західного Ірану, принаймні, з першої половини ІІІ тис. до н. е. до другої половини VII ст. до н. е., розкривається перед дослідником поволі та з великими труднощами. Причиною тому є одноманітність за змістом численних пам’яток еламської писемності – в основному, коротких царських написів, що розповідають про присвячені богам діяння еламських царів. Не останню роль в обмеженості наукових знань про Елам, відіграє слабкий рівень розшифрування багатьох еламських текстів доахеменідської епохи, що не мали білінгв, та недостатня вивченість еламської мови, яка не має близької спорідненості з жодною з відомих науці як живих, так і мертвих мов.
Вчені України в останні роки виявляють помітну цікавість до таких мов, як баскійська, етруська, шумерська. За словами українського дослідника згаданих мов Ю. Мосенкіса, особливо перспективним видається дослідження слідів цих мов у сучасній українській (баскійське за походженням “пілот”, етруські “персона”, “арена” та ін., шумерське “руда” тощо). До цього переліку можна додати помічені автором даної роботи такі співзвучні та подібні за значенням слова в еламській та українській мовах, як еламське љerut ‘тростина’, українське ‘очерет’; еламське hapti ‘прийми’ українське “хапати”, індоєвропейське *k[h]ap[h].
Зростання зацікавленості не лише українознавців та індоєвропеїстів, а й дослідників тюркських мов та, взагалі, урало-алтайських, а також дравідських, іберійсько-кавказьких, афразійських тощо до вивчення найдавніших писемних культур і цивілізацій Передньої Азії можна пояснити ще й тим, що період реконструйованих лінгвістами “прамов” згаданих відомих науці мовних сімей відноситься, здебільшого, до доби розвинутого неоліту та раннього металу (VI-IV тис. до н. е.), тобто до епохи, що безпосередньо передувала виникненню найдавніших цивілізацій світу на Близькому Сході у IV тис. до н. е. та створенню там у ІІІ тис. до н. е. писемності як системи передачі на письмі звуків мови та зв’язного мовлення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЕЛАМУ (V – СЕРЕДИНА І тис. до н. е.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок