Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ

Назва:
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,98 KB
Завантажень:
339
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Інститут дерматології та венерології АМН України
БАРІНОВА МАРІЯ ЕДУАРДІВНА
УДК 616.517–085–036.8–07
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
І КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ
У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ
14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті
ім. М. Горького МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
РОМАНЕНКО Всеволод Миколайович,
Донецький державний медичний університет
ім. М. Горького МОЗ України
завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб
Офіційні опоненти: доктор медичних наук
БЄЛЯЄВ Георгій Митрофанович,
Інститут дерматології та венерології АМН України,
старший науковий співробітник відділення дерматології
кандидат медичних наук
СЕРБІНА Інесса Михайлівна,
Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ України,
асистент кафедри дерматовенерології
Провідна установа: Національний медичний університет
ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра шкірних та венеричних хвороб
з курсом проблем СНІДу, м. Київ
Захист відбудеться “18” вересня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.603.01 при Інституті дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057 , м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту дерматології та венерології АМН України за адресою:61057 , м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9.
Автореферат розісланий “15” серпня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, ст.н.с. Бондаренко Г.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Псоріаз продовжує займати одне з провідних місць у структурі найбільш розповсюджених дерматозів, яким притаманний важкий перебіг [И.И. Мавров, Б.И. Каруна, 1985; Ю.К. Скрипкин, В.Н. Мордовцев, 1999; В. Homey et al., 2000]. Питома вага хворих на псоріаз у дерматологічних відділеннях складає від 6,5% до 22% [Ю.К. Скрипкин, 1995; Е. Christofers, W. Sterry, 1993]. Виникнення псоріазу в молодому віці, рецидивуючий характер перебігу захворювання, часта госпіталізація і тривала втрата працездатності пацієнтів свідчать про доцільність пошуку ефективних методів лікування [В.Г. Коляденко и др., 1992; В.Н. Мордовцев, Н.И. Рассказов, 1996; J. Ring et al., 2001]. Вважається, що міжклітинна кооперація тромбоцитів, моноцитів, нейтрофілів, лімфоцитів і тучних клітин є визначальним чинником у розвитку запальної псоріатичної реакції [L. Liu et al., 2000; R. Ruckert et al., 2000]. Ключову роль у патогенезі псоріазу відводять інтерлейкінам (ІЛ), зокрема, ІЛ-6 [A. Nishibu et al., 1999; O. Elkayam et al., 2000]. Це пов'язано з його здатністю посилювати проліферацію кератиноцитів, стимулювати В-лімфоцити і продукцію ІЛ-1,2 моноцитами/макрофагами. Локальна продукція клітинами ІЛ у вогнищі запалення контролюється ПГЕ2 [D.M. Reilly et al., 2000], тому інгібування ЦОГ (ключового ферменту синтезу простаноїдів) шляхом призначення пацієнтам нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП), імовірно, супроводжується імуномодулюючим ефектом. Як можливий механізм порушення гемомікроциркуляції в шкірі при псоріазі бачиться зміна метаболізму арахідонової кислоти [M.W. Greaves et al, 1997; S.D. Crowther et al., 2000. У цьому зв'язку привертають увагу потенційні вазомодулюючі можливості НСПЗП. Найменш вивченим виявився вплив НСПЗП на метаболізм сульфідопептидних лейкотрієнів (СП-ЛТ), хоча вони є найважливішими паракринними регуляторами мікроциркуляторного русла шкіри при псоріазі. Неспецифічною ланкою патогенезу псоріазу вважається порушення вільнорадикального окислення [W. Wiegrebe, K. Muller, 1995; Т.В. Ухина и соавт., 1998]. З цих позицій призначення НСПЗП доцільно розглядати у зв'язку з можливістю зміни генерації активних форм кисню і потужності антиоксидантної системи (АОС) у лейкоцитах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок