Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ / сторінка 5

Назва:
ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,84 KB
Завантажень:
1
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
З цієї точки зору, організаційній культурі притаманні характеристики інституту з специфічними рисами на макро і мікрорівнях (див.рис.1).


Рис.1. Зіставлення характеристик інституту організаційної культури на макро і мікрорівнях
Згідно з методологією “старих” інституціоналістів, якщо організаційна культура є системою інститутів, то вона зумовлює поведінку індивідів, тобто первинна по відношенню до них. Таку концепцію послідовно проводить К.Маркс в процесі аналізу виникнення машинного виробництва, показавши, що організаційні форми розподілу праці визначають в кінцевому результаті характер відносин між капіталістом і найманим робітником. Неоінституціональна теорія в своєму аналізі спирається на методологічний індивідуалізм, який акцентує увагу на первинності індивідів відносно інститутів, тобто формування організаційної культури зумовлене потребою членів організації в існуванні певних обмежень, що упорядковують їх взаємодію. Ці обмеження містять як формальні і неформальні норми, так і спільні стратегії, що вибрані спонтанним чином, тобто загальновідомі варіанти поведінки індивідів в конкретних умовах.
У руслі дослідження зроблено спробу синтезу методології “старого” інституціоналізму і “неоінституціональної економіки”, що заснована на продовженні неокласичних традицій. Згідно до такої позиції, центральним моментом процесу формування, етапів становлення і розвитку організаційної культури є вивчення характеру взаємодії суб'єктів, спілкування як сутності обміну, тобто комунікаційний підхід. Орієнтація на забезпечення більш високого рівня координації економічної, соціальної діяльності зумовлює формування організаційної культури на мікро і макрорівнях, створює умови для подолання обмежень, які породжені самим процесом взаємодії, що, в свою чергу, приводить до зниження трансакційних витрат. У першому розділі дисертації обгрунтовано, що організаційна культура, яка забезпечує зниження витрат взаємодії, передбачає:

формування загальних конструкцій мислення через прийняту систему кодування і декодування інформації з метою створення умов интерпретивної раціональності індивідів;

створення більш довершених каналів комунікації через взаємну унікальність індивідуумів і подолання їх недосконалості шляхом сприйняття світу інших індивідів;

використання можливостей персоніфікації обміну-спілкування як стимулюючого чинника забезпечення виграшу від “моральної кооперації” за рахунок подолання зайвих комунікаційних бар'єрів;

необхідність врахування соціальних, етичних, ідеологічних норм і переконань, які складають глибинну природу організаційної культури на макро і мікрорівнях. Причому ці норми, мінімізуючи витрати обміну-спілкування, виступають не як додаткове “зовнішнє примушення”, а як умова розширення сфери взаємодії індивідів.
Дослідження організаційної культури в контексті прав власності зумовило виділення екзогенного інституціонального середовища функціонування інституту власності, що задає зовнішні “правила гри”, і ендогенної складової прав власності, яка визначає внутрішнє зведення правил кожної фірми.
Взаємозв'язок організаційної культури і прав власності виявляє себе в тому, що, з одного боку, організаційна культура виступає як механізм, що за допомогою традицій, звичаїв, етичних і релігійних заповідей робить легітимними права власності, котрі закріплені законодавче. З іншого боку, чітке визначення і регулювання прав власності як на макро, так і на мікрорівнях вимагає відповідних змін організаційної культури, відмирання тих її сторін, які неадекватні новій системі відносин власності.
З точки зору інституціонального зрізу економіки права власності виступають основою системи інститутів організаційної культури, що свідчить про важливість створення ефективної структури прав власності в умовах трансформації. Так, у виборі організаційної форми підприємства ключовим чинником є права власності, а саме - яка категорія агентів володіє “залишковими правами”. Різні організаційні форми мають неоднаковий потенціал в подоланні проблем, які неминуче виникають в процесі функціонування організації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок