Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Вплив функціонального стану АТФ-залежних калієвих каналів на процеси енергозабезпечення печінки і міокарда у щурів із різною резистентністю до гіпоксії

Вплив функціонального стану АТФ-залежних калієвих каналів на процеси енергозабезпечення печінки і міокарда у щурів із різною резистентністю до гіпоксії / сторінка 5

Назва:
Вплив функціонального стану АТФ-залежних калієвих каналів на процеси енергозабезпечення печінки і міокарда у щурів із різною резистентністю до гіпоксії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,16 KB
Завантажень:
411
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Середовище виділення містило (в ммоль/л): KCl – 180, 0,5% бичачий сироватковий альбумін, HEPES – 10, EGTA – 10, pH 7,2 (Lass et al., 1997). Дихання і окиснювальне фосфорилювання у МХ вивчали полярографічним методом (Chance, Williams, 1955) із використанням закритого електроду Кларка і полярографa LР-7. Середовище інкубації містило (в ммоль/л): тріс-HCl – 30, KCl – 125, NaCl – 10, KH2PO4 – 5, MgCl2 – 1,5, EGTA – 3, pH 7,2 (Borutaite, Brown, 1996). Як субстрати окиснення використовували 0,35 мМ сукцинат, 1 мМ ?-кетоглутарат, 3 мМ глутамат, 3 мМ піруват, 2,5 мМ малат. Також проводили аналіз з використанням інгібіторів мітохондріального ферментного комплексу І (МФК І) 10 мкМ ротенон, сукцинатдегідрогенази – 2 мМ малонату, реакцій переамінування – 1 мМ амінооксіацетату. Додавали АДФ у полярографічну комірку до кінцевої концентрації 200 мкмоль/л. За отриманими полярограмами розраховували: стан відносного спокою (V2), швидкість фосфорилюючого (у метаболічному стані 3 за Чансом, V3) та контрольованого (в метаболічному стані 4, V4) дихання МХ, дихальний контроль за Чансом (V3/V4), коефіцієнт ефективності фосфорилювання АДФ/О та швидкість фосфорилювання Vф (Chance, Williams, 1955).
рН-метричне вивчення функціонування мітохондрій печінки реєстрували за допомогою рН-метричної установки, зібраної на базі водневого електрода ЭСЛ-43-07, універсального іонометра ЭВ-74, самописця КСП-4, магнітної мішалки для розмішування суспензії та скляної термостатованої відкритої комірки об’ємом 2 мл. Середовище інкубації містило (ммоль/л): KCl – 120, K2CO3 – 2, KH2PO4 – 2, Hepes – 10 (pH 7,2). У середовище вносили 4-5 мг мітохондріального білка. Відповідно до умов інкубації додатково вносили СК (0,35 мМ), КГЛ (1 мМ). Розчини усіх речовин, які додавали у комірку, попередньо доводили до рН середовища інкубації. Температура інкубації становила 260С. Кількість протонів, які виділялись МХ, розраховували із урахуванням буферної ємності середовища інкубації шляхом його титрування 0,01 М НCl. При визначенні кальцієвої ємності МХ на основі рН-метричних записів у їх суспензію послідовно вносили СаCl2 (по 100 нмоль) за умов відсутності у середовищі інкубації АТФ і Mg2+. Величину кальцієвої ємності (нмоль Са/мг білка) реєстрували після настання швидкого виходу Са2+ з МХ у середовище інкубації, яке супроводжується його залужненням. Показник кальцієвої ємності МХ визначали у нмоль Са2+/мг білка. В основу розрахунку виходу протонів з МХ печінки була покладена стехіометрія 1Н+/1Са2+ (Nicholls, Akerman, 1982).
Визначення концентрації метаболітів та активності ферментів. Активність ферментів АОЗ визначали із застосуванням наступних методів: супероксиддисмутази (СОД, КФ 1.15.1.1) у реакції з кверцетином (Костюк и др., 1990), каталази (КФ 1.11.1.6) у реакції з молібдатом амонію (Королюк и др., 1988), глутатіонпероксидази (КФ 1.11.1.9) згідно методу (Моин и др., 1986) у реакції з реактивом Елмана, глутатіонредуктази (КФ 1.6.4.2) у реакції відновлення окисненого глутатіону за зниженням вмісту НАДФН2 (Путилина, 1982), церулоплазміну (ЦП, КФ 1.16.3.1) у кольоровій реакції з пара-фенілендіаміном (Колб, Камышников, 1982). процеси ПОЛ у крові і тканинах оцінювали за вмістом продуктів, які реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-активних продуктів) згідно методу (Тимирбулатов, Селезнев, 1981).
Активність ферментів аланін- (КФ 2.6.1.2) і аспартатамінотрансферази (КФ 2.6.1.1) визначали за методикою Осадчої (1982) у реакції з 2,4-динітрофенілгідразином, сукцинатдегідрогенази (СДГ, КФ 1.3.99.1) – за методом Ещенко, Вольского (1982) у реакції відновлення фериціаніду.
Використовували реактиви класифікації х.ч., а також пінацидил, діазоксид, глібенкламід і 5-гідроксидеканоат, АДФ, сукцинат, ?-кетоглутарат, піруват, глутамат, малат, амінооксіацетат, ротенон, кверцетин, глутатіон окиснений, глутатіон відновлений, бичачий сиворотковий альбумін, тріс, НЕРЕS, EGTA виробництва “Sigma” (США).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: Вплив функціонального стану АТФ-залежних калієвих каналів на процеси енергозабезпечення печінки і міокарда у щурів із різною резистентністю до гіпоксії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок