Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЗОЛОТОТКАЦТВО ГАЛИЧИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. (Історія, типологія, художньо-стильові особливості)

ЗОЛОТОТКАЦТВО ГАЛИЧИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. (Історія, типологія, художньо-стильові особливості)

Назва:
ЗОЛОТОТКАЦТВО ГАЛИЧИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. (Історія, типологія, художньо-стильові особливості)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,21 KB
Завантажень:
433
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ


УДК 744.52
ЦИМБАЛА ЛАДА ІВАНІВНА
ЗОЛОТОТКАЦТВО ГАЛИЧИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст.
(Історія, типологія, художньо-стильові особливості)
Спеціальність 17.00.06 – декоративне і прикладне мистецтво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства
Львів – 2003
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано у Львівській академії мистецтв
на кафедрі історії та теорії мистецтва
Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор,
завідувач кафедри історії та теорії мистецтва
Львівської академії мистецтв
Стельмащук Галина Григорівна
Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, провідний
науковий співробітник відділу мистецтвознавства
Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Рильського
НАН України
Кара-Васильєва Тетяна Валеріївна
кандидат мистецтвознавства,
доцент кафедри художнього текстилю
Львівської академії мистецтв
Печенюк Таміла Григорівна
Провідна установа: Інститут народознавства
НАН України,
відділ народного мистецтва
Захист відбудеться “15 травня 2003 р. о “15” годині
на засіданні Спеціалізованої Вченої ради Д 35.103.01 у Львівській академії
мистецтв (79011, м.Львів – 11, вул.Кубійовича, 38)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівської академії
мистецтв (79011, м.Львів – 11, вул.Кубійовича, 38)
Автореферат розісланий “15” квітня 2003 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої Вченої ради
кандидат мистецтвознавства Г. Д. Кусько
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Сучасні дослідження українських мистецтвознавців у ділянці історії та теорії декоративно-прикладного мистецтва здебільшого спрямовані на вирішення проблематики художньо-стильових особливостей народного мистецтва того чи іншого регіону України чи певного мистецького осередка. Але, поза межами наукових зацікавлень часто залишаються певні мистецькі явища, які з певного часу під впливом тих чи інших факторів пов’язані з українською культурною традицією і отримали в історії українського мистецтва періодичний розвиток.
Саме до таких явищ в історії української художньої тканини належить золототкацтво – виготовлення декоративних та ужиткових шовкових тканин, у структуру яких вводиться обкручена золотим чи срібним дротом шовкова нитка. Незаперечним фактом є те, що провідну роль в історії розвитку шовкоткацтва та золототкацтва посідає Схід, і всі види та способи виготовлення такого типу тканин маємо як наслідок впливу китайської чи пізніших візантійської, перської та турецької традицій.
Побутування золототканих виробів на теренах України можна простежити від доби Київської Русі, але особливо поширеними серед заможних верств населення вони стали в другій половині XVI – XVII ст. Галицькі землі на той час були у складі Польського королівства і стали тим тереном, де виборювали собі право на існування здобутки західної та східної культур. На шляху, яким зі Сходу на Захід транспортувалися різноманітні товари, в тому числі й високої мистецької вартості, особливим попитом в цей період в Галичині користувалися перські та турецькі високоякісні художні тканини. Серед східного імпорту найбільш цінними, модними, але дорогими були золототкані вироби, внаслідок чого було започатковане, а незабаром добре налагоджене їх місцеве виробництво.
Серед перших золототкацьких осередків на території Східної Галичини слід назвати бродівську майстерню грека Мануеля Корфінського, яка діяла в кінці XVII ст. У XVIII cт. шовкові золототкані пояси виготовляли у дрібних майстернях ткачів-вірмен у Станіславові, Бродах, Бучачі, Лагодові, Куткорі. Після занепаду виробництво відроджується лише в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Бучачі на Тернопільщині, де в майстерні братів Нагорянських налагоджується виробництво золототканих макат.
На жаль більшість галицьких золототканих виробів сьогодні є окрасою музейних збірок Польщі, і лише поодинокими зразками макат і золототканих поясів володіють музеї Львова, Тернополя, Києва.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ЗОЛОТОТКАЦТВО ГАЛИЧИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. (Історія, типологія, художньо-стильові особливості)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок