Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> МІКОБІОТА ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ, БІОСИНТЕЗ І БІОЛОГІЧНА ДІЯ ОХРАТОКСИНУ А

МІКОБІОТА ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ, БІОСИНТЕЗ І БІОЛОГІЧНА ДІЯ ОХРАТОКСИНУ А

Назва:
МІКОБІОТА ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ, БІОСИНТЕЗ І БІОЛОГІЧНА ДІЯ ОХРАТОКСИНУ А
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,47 KB
Завантажень:
268
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ОДЕСЬКИЙ Державний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
АНДРІЙЧУК АНДРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ
УДК 619:615.918:633.16:582.28.123.4
МІКОБІОТА ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ, БІОСИНТЕЗ
І БІОЛОГІЧНА ДІЯ ОХРАТОКСИНУ А
16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Одеса – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник Рухляда Валентин Васильович, дійсний член
Нью-йоркської академії наук, доктор ветеринарних
наук, професор, Білоцерківський державний
аграрний університет, завідувач кафедри
мікробіології та вірусології
Офіційні опоненти: Буряк Євгеній Іванович, доктор ветеринарних наук, професор, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри мікробіології та вірусології;
Котик Анатолій Миколайович, доктор ветеринарних наук, головний науковий співробітник лабораторії
мікотоксикології Інституту птахівництва УААН.
Захист дисертації відбудеться “_31__”____січня______2008 р. о __11__ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.372.01 в Одеському державному аграрному університеті за адресою: 65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 13, навчальний корпус №3, ауд. 309.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
аграрного університету за адресою: 65039 м. Одеса, пер. Матросова, 6.
Автореферат розісланий “_26__” _____грудня______ 2007 р.
 
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради С.І. Масленікова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Про важливість проблеми, пов’язаної з токсичними метаболітами грибів, свідчать повідомлення із різних країн, згідно з якими 25–30 % виробленого у світі зерна щорічно забруднюється мікотоксинами. При цьому найчастіше звертається увага на продукти метаболізму грибів родів Fusarium, Aspergillus та Penicillium, зокрема на афлатоксини, охратоксин А, трихотецени, зеараленон та фумонізини (Зайченко А.М. и др., 2001; Монастырский О.А., 2000; Папазян Р., 2002; El-Nageraby S., 2001; Pitt J., 2000). Кожного року економіка США від дії мікотоксинів втрачає більше 2 млрд доларів, а для Росії ці збитки становлять в середньому 500 млн рублів. У літературі періодично з’являються повідомлення про випадки мікотоксикозів тварин та птахів у господарствах нашої держави вторинними метаболітами грибів і про розповсюдження токсигенних штамів мікроміцетів у кормах рослинного походження (Ображей А.Ф., 1997; Котик А.Н., 1999; Рухляда В., Малохатько І., 2002).
У багатьох країнах світу проводяться токсикомікологічні дослідження зерна різних злаків, у тому числі ячменю, встановлюється присутність мікотоксинів у зразках та виявляється наявність токсигенних мікроміцетів (Sultana N., Jalaludin M., 1980; Kossim M. Y., 1987; Львова Л.С. и др., 1992; Clear R. et al., 2000). Так, російські мікотоксикологи повідомляють, що в останні роки спостерігається зростання частоти ураження зерна грибами роду Fusarium, і паралельно зростає щільність популяцій високотоксигенних штамів (Монастырский О.А., 2001). Тому деякі автори рекомендують систематично проводити мікологічний аналіз зерна (Павлов В.П. и др., 2003; Toursel P., 1998). Вітчизняні фахівці (Харченко С.М. та ін., 1997; Рухляда В., Кулініч М., 1997; Малінін О., 2003) проводили мікологічні дослідження зернових кормів та комбікормів і вивчали також мікобіоту зерна ячменю. Однак, такі дослідження не мали системного характеру і не могли повною мірою висвітлити спектр мікроміцетів, що контамінують зерно цієї культури.
В останні роки значна увага приділяється охратоксину А, що пов’язано з розширенням ареалу розповсюдження грибів-продуцентів цього токсину. Так, Ueno Y. et al. (1991p.) встановили здатність гриба Aspergillus niger продукувати охратоксин А, що в подальшому було підтверджено дослідженнями Abarca L. et al. (1994) та Belli N. et al. (2004). Однак, незважаючи на те, що A. niger є контамінантом кормів в Україні, відсутні вітчизняні публікації про дослідження штамів цього гриба на здатність продукувати охратоксин А.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: МІКОБІОТА ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ, БІОСИНТЕЗ І БІОЛОГІЧНА ДІЯ ОХРАТОКСИНУ А

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок