Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УЩІЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ

ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УЩІЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ

Назва:
ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УЩІЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,53 KB
Завантажень:
284
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
На правах рукопису
УДК 930.1+308:37.013.3
МУДРАК Вадим Іванович
ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
УЩІЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ
09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Київ - 2001


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Лутай Владлен Степанович, Інститут вищої освіти АПН України, відділ змісту, філософії і прогнозування вищої освіти, головний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Огородник Іван Васильович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра української філософії і культури, професор;
кандидат філософських наук, професор
Федів Юрій Олександрович,
Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра філософії, професор
Провідна установа: Центр гуманітарної освіти Національної академії наук України, м. Київ.
Захист відбудеться “27” вересня 2001 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.
Автореферат розісланий “27” серпня 2001 р.
Учений секретар,
спеціалізованої вченої ради,
кандидат технічних наук, доцент |
Г.О.Козлакова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження визначається завданнями, висунутими соціальною філософією, філософією історії, історичною наукою, освітою у галузі відбору наукової, педагогічної інформації. "Інформаційний вибух" у пізнанні минулого, спричинений експоненціальним зростанням обсягу такої інформації, у свою чергу зумовив “інформаційну кризу”, сутність якої полягає у невідповідності величезної сукупності свідчень історії, їх інтерпретацій можливостям засвоєння, розуміння не лише пересічним індивідуумом, але й науковими, педагогічними спільнотами. Тобто йдеться про зростаючу складність вміщення в обсяг вже існуючого знання накопиченої кількості новітньої інформації з історії. Остання виявляється, класифікується, систематизується й використовується або без чітко визначених принципів, методів, засобів, тобто в основному інтуїтивно, або на засадах суперечливих підходів.
Система сучасної історичної освіти майже повністю копіює диференціацію, фрагментарність наукового знання. Ототожнення завдань історичної науки й освітнього предмету “Історія”, відсутність узагальнених праць, в яких би визначалися позиції щодо співвідношення пізнавальної та аксіологічної інформації у змісті освіти, є причиною переобтяженості, інформаційної напруженості, низької ефективності змісту викладання історії як навчального предмету. Існуючі підходи до оцінювання знань не відповідають реаліям інформаційного суспільства, в якому вільне володіння інформацією у процесі розвитку особистості є необхідною передумовою повноцінного і багатогранного пізнання нею оточуючого світу.
Методологічні засади відбору наукової, духовно-ціннісної інформації для визначення змісту і обсягу історичної освіти обумовлені певними історіософськими концепціями, які відбивають тенденції суспільного розвитку, множинність чинників його поступу, цивілізаційні аспекти соціальної динаміки й інтерпретують з точки зору реалій інформаційного суспільства співвідношення пізнавальних та аксіологічних характеристик процес розвитку людства, націй, соціальних спільнот, окремої особистості тощо. Визначальна роль у цьому аспекті належить аналізу пануючих нині у соціальній філософії, історіософії таких історичних парадигм, як формаційна, народницька, державницько-елітарна, цивілізаційна, націотворча. Кожна з них дає можливість аналізувати історичне знання, фільтрувати поле історичної інформації з метою визначення методологічної сутності руху історії, а відтак поглибленого його розуміння.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УЩІЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок