Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНА У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (1618–1648 рр.)

ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНА У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (1618–1648 рр.)

Назва:
ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНА У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (1618–1648 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
45,53 KB
Завантажень:
179
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”
КУЛАКОВСЬКИЙ Петро Михайлович
УДК 94 (477.51) “1618/1648”
ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНА
У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (1618–1648 рр.)
07.00.01 – історія України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. І. Франка.
Науковий консультант: доктор історичних наук, професор
Крикун Микола Григорович.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Яковенко Наталія Миколаївна,
завідувач кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”;
доктор історичних наук
Брехуненко Віктор Анатолійович,
завідувач відділу історії і теорії археографії та споріднених джерелознавчих дисциплін Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України;
доктор історичних наук
Заруба Віктор Миколайович, професор кафедри українознавства Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
Провідна установа: Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип’якевича, відділ історії середніх віків.
Захист відбудеться 16 березня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.008.02 у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” Міністерства освіти і науки України (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди 2, корп. 1, ауд. 301).
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету “Києво-Могилянська академія” (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди 2).
Автореферат розісланий 30 січня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат історичних наук, доцент О. Г. Бажан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Поетапне поширення західноєвропейського типу устрою та права на схід протягом ХVІ – першої половини XVII ст. призвело до включення українських земель у сферу впливу європейських тенденцій розвитку економіки, формування політичної культури, модернізації структур влади. Цей процес завершився включенням та інтеграцією до Речі Посполитої Чернігово-Сіверщини, що стало наслідком укладеного з Московською державою Деулінського перемир’я 1618 року. Ця дата засвідчила максимальне поширення західноєвропейської християнської традиції, базованої на римському праві правової системи, монархічної форми правління, що дотримувалася принципу самоврядування соціальних (шляхта, міщани) та етнічних (вірмени, євреї) спільнот.
Але уряд Речі Посполитої мало враховував специфіку територій, прилеглих й належних до зони рухомого кордону. Строкате з огляду на культурні, релігійні й політичні орієнтації суспільство прикордонних воєводств, в тому числі й Чернігівського, “плавилося” за мало контрольованим з боку центру рецептом. Відбувалася видима “річпосполитизація” – уніфікація устрою, зближення коронного й литовського права, окатоличування шляхти, розбудова фільваркового господарства тощо. Разом з тим, селянство було незадоволене закінченням терміну податкових пільг й продовжувало свій міграційний похід далі на схід – у спірні між сусідніми державами, а то й підконтрольні московському урядові території. Католицька експансія штовхала православне духовенство до антиурядової пропаганди і, що було ще більш небезпечним, до все наростаючих контактів з урядовими й церковними колами Московської держави. Хисткою виглядала лояльність козацтва, основна частина якого після завершення Смоленської війни 1632–1634 рр. була виписана зі складу станового реєстру. Зневірившись у можливості інтеграції до шляхетського стану, що було для нього бажаним і логічним з огляду на рід занять, козацтво поступово очолило антиурядову й антишляхетську опозицію. Поразки козаків у протистоянні з урядом протягом середини 1620 – кінця 1630-х рр. підштовхнули їх керівництво до пошуку зовнішніх союзників, серед яких пріоритетними виглядали Кримське ханство, дунайські князівства й Московська держава.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 



Реферат на тему: ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНА У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (1618–1648 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок