Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> НОМІНАТИВНА ТА КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ

НОМІНАТИВНА ТА КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ

Назва:
НОМІНАТИВНА ТА КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,10 KB
Завантажень:
92
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ДУДЕНКО Олена Володимирівна
УДК 811.161.2: 398.91
НОМІНАТИВНА ТА КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА
УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ
Спеціальність: 10.02.01 – українська мова
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі української мови Уманського
державного педагогічного університету імені Павла Тичини,
Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор
Жайворонок Віталій Вікторович,
Інститут мовознавства
імені О.О. Потебні НАН України,
провідний науковий співробітник
Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук
Ажнюк Богдан Миколайович,
Інститут мовознавства
ім. О.О.Потебні НАН України,
провідний науковий співробітник–
кандидат філологічних наук, доцент
Гнатюк Ірина Святославівна,
Київський державний інститут
театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого
Провідна установа – Рівненський державний
гуманітарний університет,
кафедра української мови
Захист дисертації відбудеться “19” квітня 2002р. о 14 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 у Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка
(01033 м. Київ, бульвар Шевченка, буд. 14, к. 63).
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці
ім. М. Максимовича Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
(м. Київ, вул. Володимирська, буд. 58, к. 12).
Автореферат розіслано “15” березня 2002р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.О. Медведєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Паремії як влучні лаконічні висловлення фольклорного походження давно потрапили в коло наукової уваги фольклористів, літературознавців, істориків, етнографів, лінгвістів та інших дослідників. Зокрема, вивчалося їхнє історико-культурне підґрунтя (В.Перетц, М.Сумцов); походження, еволюція форми і змісту (М.Пазяк); тематичне розмаїття (В.Даль, Г.Пермяков); особливості структури і семантики (В.Архангельський, Н.Барлі, А.Дандіс, А.Крікманн, Ю.Левін); типологія з огляду на національний та загальнолюдський ґрунт (К.Грігас, Е.Кокаре); особливості клішування, образності, поетичної структури (В.Анікін, С.Лазутін, Г.Пермяков, О.Саввіна) тощо. Досліджувалися кількісний склад, зміст та функції паремій у мові українських письменників (К.Дорошенко, М.Пазяк, Н.Пашенько, І.Петличний та ін.).
У системі мови паремії традиційно розглядалися на двох рівнях: синтаксичному та фразеологічному. У синтаксисі дослідження їх пов’язується з типологією односкладних речень, зокрема узагальнено-особових (В.Бабайцева, Н.Валгіна, О.Волох, П.Глаголевський, В.Горяний, А.Калінін, М.Каранська, Б.Кулик, П.Лекант, П.Мішуренко, Д.Овсянико-Куликовський, З.Тарланов, Н.Філіповська, А.Юдін та ін.). Засобом вираження категорії узагальненої особи паремії постали у роботах І.Лозебного, С.Овчарука, Е.Осипової, О.Панчишиної. У плані вираження категорії узагальненості на синтаксичному рівні паремії розглядали Є.Гаврилова,
Г.Кондратьєва, Т.Ломтєв, Т.Ніколаєва, В.Таран.
Стійкість, відтворюваність, цілісність значення зближують паремії з фразеологічними одиницями, тому ряд мовознавців (В.Архангельський, Я.Баран, В.Бондаренко, Л.Булаховський,
С.Гаврін, О.Кунін, Ф.Медведєв, Л.Скрипник, М.Шанський та ін.) розглядають їх на фразеологічному рівні як стійкі фрази чи фразеологічні одиниці предикативного типу. Частина мовознавців з огляду на наявність у пареміях судження (Л.Авксентьєв, Ю.Гвоздарьов,
В.Мокієнко), їхню нееквівалентність слову та комунікативну функцію (Н.Амосова, О.Бабкін,
О.Молотков), різноструктурність та синтаксичну членованість (В.Телія, С.Ожегов, В.Феліцина та ін.) вилучають їх зі складу фразеологічних одиниць.
Тим самим серед мовознавців досі немає одностайності стосовно визначення місця паремій серед лінгвістичних одиниць: це знаки мови чи мовлення, одиниці синтаксису чи фразеології. Як комунікативно зорієнтовані висловлення паремії належать мовленню. Водночас вони є і мовними знаками, оскільки їм властива кодифікованість (зафіксовані у словниках, граматиках і у пам’яті мовців), надіндивідуалізованість, відтворюваність у цілісному вигляді.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: НОМІНАТИВНА ТА КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок