Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕРФАЗНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЛІМФОЦИТІВ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ ЗА УЧАСТІ Са2+ - ЗАЛЕЖНИХ ФОСФОЛІПІДНИХ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ ПІСЛЯ РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ

ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕРФАЗНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЛІМФОЦИТІВ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ ЗА УЧАСТІ Са2+ - ЗАЛЕЖНИХ ФОСФОЛІПІДНИХ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ ПІСЛЯ РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ

Назва:
ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕРФАЗНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЛІМФОЦИТІВ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ ЗА УЧАСТІ Са2+ - ЗАЛЕЖНИХ ФОСФОЛІПІДНИХ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ ПІСЛЯ РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,99 KB
Завантажень:
302
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Київський університет імені Тараса Шевченка
МАТИШЕВСЬКА ОЛЬГА ПАВЛІВНА
УДК: 577.125: 591: 144: 612.014
ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕРФАЗНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЛІМФОЦИТІВ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ ЗА УЧАСТІ Са2+ - ЗАЛЕЖНИХ ФОСФОЛІПІДНИХ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ ПІСЛЯ РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ
03.00.04 - біохімія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеню
доктора біологічних наук
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі біохімії Київського університету імені Тараса Шевченка
Науковий консультант: член-кор. НАН України, професор
Кучеренко Микола Євдокимови, Київський
університет імені Тараса Шевченка, завідувач
кафедри біохімії
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Костерін Сергій Олексійович, Інститут
біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України
завідувач відділу біохімії мязів
доктор біологічних наук
Дмитренко Микола Петрович, Інститут
екогігієни і токсиколоагії ім.Л.І.Медведя
МОЗ України, завідувач лабораторії біохімії
доктор біологічних наук
Дружин Микола Олександрович, Інститут
експериментальної патології, онкології і радіобіології
ім.Р.Є.Кавецького НАН України, провідний
науковий співробітник
Провідна установа: Національни медичний університет імені
О.О.Богомольця, м.Київ
Захист відбудеться 25 листопада 1999 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 у Київському університеті ім.Т.Шевченка за адресою: просп.акадюГлушкова 2, біологічний факультет, ауд.215.
Поштова адреса: 01033, Київ - 33, вул.Володимирська, 64.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул.Володимирська, 58.
Автореферат розіслани 25 жовтня 1999 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Брайон О.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Протягом останніх років особливої актуальності набули дослідження біохімічних механізмів формування клітинної відповіді на дію генотоксичних факторів різної природи, у тому числі такого, як іонізуюча радіація. Одним з варіантів клітинної відповіді багатоклітинних систем, направленої на підтримання клітинного гомеостазу та на запобігання переродження клітин внаслідок дії пошкоджуючого фактора є апоптоз, або програмована загибель клітин у інтерфазі (Kerr J.,1980.; Wyllie А.,1987).
Значного успіху у з’ясуванні біохімічних закономірностей розвитку апоптозу було досягнуто завдяки дослідженню радіаційної загибелі лімфоїдних клітин. Лімфоцити - єдині з клітин імунної системи, які гинуть пропорційно до дози ( у діапазоні до 3 Гр ) до вступу у мітоз протягом першої доби після дії радіації. Експериментальне моделювання відповіді лімфоцитів in vitro на дію іонізуючої радіації за умови опромінення клітинної суспензії тимоцитів та ліній лімфоїдних клітин дозволило встановити причинний зв’язок між такою морфологічною ознакою загибелі клітин, як пікноз ядер та міжнуклеосомною деградацією хроматину (Cohen J., 1992; Zhivotovsky B. et al., 1981), виявити залежність загибелі клітин від експресії генів ( Hallahan D., 1992; Wilson L. et al.,1993) та довести, що радіаційна загибель лімфоцитів у інтерфазі є різновидністю апоптозу. Було висунуто гіпотезу, згідно якої безпосередньою мішенню дії радіації є ДНК, а вирішальну роль у ініціації апоптозу відіграє ушкодження генетичного матеріалу, внаслідок чого деблокується генетично детермінована програма загибелі (Duke R. et al., 1983; Wyllie A., 1985). З іншого боку, дослідження широкого спектру індукторів апоптозу виявили залежність інтерфазної загибелі клітин від внутрішньоклітинного балансу іонів кальція ( Nicotera P.et al, 1994, Габай В. и др., 1990) та від систем клітинної сигналізації, які здатні посилювати отриманий сигнал та передавати його транскрипційним факторам – регуляторам експресії генів, що дозволяє визначати апоптоз як загибель від слабких сигнальних взаємодій (Uckun F. et al., 1993; Ейдус Л.,1997; Корыстов В. и др., 1998).
Серед систем, які забезпечують рецепцію сигналу на рівні плазматичної мембрани лімфоцитів та його передачу у внутрішньоклітинний простір, слід насамперед виділити такі Са2+- залежні фосфоліпідні трансдукційні системи, як поліфосфоінозитидна та цикл арахідонової кислоти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 



Реферат на тему: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕРФАЗНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЛІМФОЦИТІВ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ ЗА УЧАСТІ Са2+ - ЗАЛЕЖНИХ ФОСФОЛІПІДНИХ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ ПІСЛЯ РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок