Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ / сторінка 11

Назва:
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,35 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Практичне значення такого роду тлумачення є невеликим, тому що воно не породжує ніяких юридичних наслідків, однак при певних обставинах таке тлумачення може стати базою для подальшого поглибленого тлумачення згаданих у ньому договорів.
б) Комплекс декларативних заяв про прагнення зробити ряд конкретних заходів у зв'язку з підписання договору - “тлумачення-декларація”. Воно носить комплексний характер, тому що містить у своєму тексті підтвердження узятих на себе раніше зобов'язань за договором, виклад намірів по виконанню такого договору, що, безперечно, вимагає попереднього цільового тлумачення такого договору. Таке тлумачення усе ще є невеликим за своїм значенням з юридичної точки зору, але вже є дуже істотним з погляду політичної позиції держав.
в) “Тлумачення-оцінка”, що є оцінкою самої тлумачуваної угоди з погляду її цілей і значення для відносин країн. Текст угоди при цьому не цитується, оскільки оцінюється документ у цілому і сам факт його своєчасного висновку. Тлумачення договору при цьому полягає в застосуванні його норм і принципів до ситуації на політичній арені й у порівнянні цих двох складових. Результатом порівняння є висновок про те, як країни-учасниці зазначеної угоди повинні діяти в певній ситуації.
г) Тлумачення – “визначення термінів” є найбільш розповсюдженим видом тлумачення, що міститься в самих міжнародних договорах, однак зустрічається й у спільних заявах.
Автор відзначає, що найбільш “юридично ефективними” нормами тлумачення з погляду їх застосування є заяви, що містять конкретні зобов'язання сторін і план дій у цьому напрямку, а також заяви, що являють собою приклад повноцінної нормотворчості. У цьому випадку наслідком тлумачення загального за своїм змістом політичного прагнення сторін стає план дій. Це досить рідкісний у практиці приклад заяви прикладного характеру, що містить цілком конкретні напрямки спільної діяльності держав. Таке тлумачення граничить із самостійною нормотворчістю.
У висновках автор виклав основні положення, що стали результатом усього дослідження:
Напрацювання сучасної юриспруденції про тлумачення вкрай різноманітні, що пов'язано, в першу чергу, з наявністю двох різних підходів до проблеми: філософсько-правового підходу і прикладного юридичного підходу. При визначенні терміна “тлумачення” не слід обмежуватися тільки його бажаним і правомірним змістом, але визначення повинно охоплювати всю сутність правового явища, у тому числі і реально існуючу негативну частину. Загальним для всіх сучасних напрямків і підходів до тлумачення є те, що кожне з них надає першочергового значення якому-небудь одному інструментові чи способу тлумачення і недооцінює інші.
Загальні принципи права, запозичені з римського права, застосовувані до будь-яких правовідносин через їхній високий рівень абстрагованості від часткового, їхнього універсального характеру і виняткової відточеності формулювань. Міжнародноправові принципи тлумачення можна розділити на два види: 1) правила, за допомогою яких визначається місце міжнародної норми в рамках національної правової системи і 2) правила тлумачення норм міжнародного права.
Проблема Конвенцій 1969 і 1986 р.р., на наш погляд, полягає в тому, що вони не можуть цілком вирішити поставлені перед ними задачі, тому що самі містять “білі плями”.
Правила тлумачення поділяються на правила “як слід” і правила “як не слід”. Перші спрямовані на опис бажаного правильного тлумачення, а другі є розповсюдженим в текстах договорів “обмежувальним застереженням”. “Обмежувальне застереження” є нормою превентивного характеру, передбаченою для запобігання такого явища, як конкуренція норм. Норми про правила тлумачення бувають як імперативними, так і диспозитивними.
Судове тлумачення є найбільш складним за цілою низкою ознак, оскільки тлумачення здійснюється в кілька окремих етапів.
Прийнявши за основу критерій результату тлумачення, ми поділили норми тлумачення, що міститься в резолюціях на чотири групи: норма-відсилка, норма-оцінка, норма-розпорядження, самостійний нормативний акт.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок