Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> СИСТЕМНИЙ ТРОМБОЛІЗИС ТА ТЕРАПІЯ АНТИОКСИДАНТОМ “ТРІМЕТАЗІДІН” В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА

СИСТЕМНИЙ ТРОМБОЛІЗИС ТА ТЕРАПІЯ АНТИОКСИДАНТОМ “ТРІМЕТАЗІДІН” В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА

Назва:
СИСТЕМНИЙ ТРОМБОЛІЗИС ТА ТЕРАПІЯ АНТИОКСИДАНТОМ “ТРІМЕТАЗІДІН” В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,01 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЄГОРОВ Костянтин Юрійович
УДК 616.127-005.8-036.11-02:616.151.5-085.27
СИСТЕМНИЙ ТРОМБОЛІЗИС ТА ТЕРАПІЯ АНТИОКСИДАНТОМ “ТРІМЕТАЗІДІН” В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА
14.01.11 - кардіологія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: академік АМН України, доктор медичних наук,
професор Дзяк Георгій Вікторович,
Дніпропетровська державна медична академія, ректор,
завідуючий кафедрою госпітальної терапії №2.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Волков Володимир Іванович, Інститут терапії АМН України (м.Харків), завідуючий відділом атеросклерозу,
кандидат медичних наук, доцент Шустваль Микола Федорович, Харківський інститут удосконалення лікарів, завідуючий кафедрою кардіології.
Провідна установа:
Український науково-дослідний інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска МОЗ України (м.Київ), відділ реанімації та інтенсивної терапії.
Захист відбудеться “ 22 ” квітня 1999 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті ( 310022, м. Харків, пр. Леніна, 4.)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету ( 310022, м. Харків, пр. Леніна, 4.)
Автореферат розісланий “ 11 “ березня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої
ради, доцент, к.м.н. Овчаренко Л.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Згідно з даними Головного управління статистики, смертність від гострого інфаркту міокарда (ГІМ) в Україні у 1994 році складала 14 - 16%, а в 1996 році зросла до 21%. Хоча в економічно розвинених країнах ці показники значно нижче та складають від 8 - 9% до 11 - 12%, ішемічна хвороба серця (ІХС) та інфаркт міокарду (ІМ) залишаються провідними причинами смерті серед інших захворювань (T.J.Ryan et al, 1996). Тому інтерес до питання лікування та профілактики серцево-судинних захворювань в нинішній час продовжує рости.
До появи блоків інтенсивної терапії летальність хворих з гострим інфарктом міокарда була вище 30%. Впровадження на початку 60-х років в практику таких блоків та засобів дефібриляції, закритого масажу серця і гемодинамічного контролю дозволило знизити летальність до 20%. В подальшому, застосування фармакологічних засобів, що забезпечують гемодинамічне розвантаження міокарду - нітратів та b-блокаторів, дозволило знизити летальність до 15 - 20%. Широке вживання фібринолітичних препаратів наприкінці 70-х років стало революційною подією в лікуванні хворих на ГІМ, бо досягнуте зниження летальності перевищило всі існуючі підходи.
З початку 80-х років тромболітична терапія стала золотим стандартом лікування хворих на гострий інфаркт міокарду (J.M. Nappi et al, 1995).
Проте, в сучасній практиці на Україні тромболізис проводиться менш 20 - 25% хворих, що госпіталізуються з приводу ГІМ, в той час як їхнє число повинно бути як мінімум в 2 рази більше.
Частково це пояснюється високою вартістю тромболітичних препаратів. З іншого боку - це побоювання розвитку ускладнень тромболітичної терапії, таких як кровотеча, ретромбоз та реперфузійні аритмії. Крім того, існування певної кількості різних по дії фібринолітичних препаратів ставить перед лікарем проблему вибору найбільш ефективного тромболітика. Міжнародні багатоцентрові дослідження не спромоглися дати однозначної відповіді на це питання (TIMI, 1987; GISSI-2, 1990; ISIS-3, 1992; GUSTO, 1993 та ін.).
По даним E. M. Ohman та співавт. (1990) рання реоклюзія може зустрічатися у більш, ніж 20% хворих ГІМ після реканалізації фібринолітичними засобами та асоціюється з високим рівнем смертності. Причинами цього ускладнення є: прокоагулюючий ефект тромболітиків (B.E.Sobel, D.Collen, 1993), що залишається тяжкий резидуальний стеноз, зумовлений атеросклеротичною бляшкою або не повністю лізованим тромбом (E.J.Topol, 1993) та пошкодження судинної стінки після лізису тромба (C.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: СИСТЕМНИЙ ТРОМБОЛІЗИС ТА ТЕРАПІЯ АНТИОКСИДАНТОМ “ТРІМЕТАЗІДІН” В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок