Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: МЕМУАРИ ПРОФЕСОРІВ ТА СТУДЕНТІВ З ІСТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХІХ – початку ХХ століття

МЕМУАРИ ПРОФЕСОРІВ ТА СТУДЕНТІВ З ІСТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХІХ – початку ХХ століття / сторінка 11

Назва:
МЕМУАРИ ПРОФЕСОРІВ ТА СТУДЕНТІВ З ІСТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХІХ – початку ХХ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,32 KB
Завантажень:
134
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Процес видання джерел мемуарного характеру з історії Харківського університету ХІХ – початку ХХ ст. яскраво ілюструє ставлення громадськості до сучасного й минулого університетської освіти на кожному етапі: 1) 1850 – 1870-ті рр. – початковий етап, що характеризувався поодинокими публікаціями в журналах неісторичного профілю та газетах; 2) ті – 1917 рр. – період масового видання професорсько-студентських спогадів, що здійснювалося, передусім, зусиллями історичних журналів та місцевих періодичних видань; 3) - 1920-ті рр. – поява великої кількості спогадів діячів революційного руху, що готувалися до друку істпартами; 4) 1930 – 1960-ті рр. – публікація окремих мемуарних пам’яток з університетського минулого; 5) 1970 – 1990-ті рр. – час пожвавлення публікаторської діяльності у сфері університетської мемуаристики, для якого характерні повторні публікації. Особливості відповідних мемуарних публікацій – обсяг, наявність купюр, супровідних нотаток та коментарів – також часто зумовлювалися не тільки археографічними потребами, але й умовами суспільно-політичного життя.
Для університетської мемуаристики характерний широкий авторський діапазон. До спогадів про Харківський університет вдавалися різні за соціальним походженням, факультетською приналежністю, професійною діяльністю та віком мемуаристи, які в різні часи належали до харківської університетської корпорації. Однак, говорячи про загальну стурбованість проблемами вищої освіти, не можна залишити поза увагою питання про те, які саме особи були найбільш зацікавлені в їх вирішенні. Середньостатистичний автор – це людина 50 – 60-ти років, дворянського походження, яка після закінчення історико-філологічного факультету тривалий час працювала на педагогічній ниві, неодноразово виступаючи в пресі з різних актуальних проблем сучасності, тобто це людина, яка мала схильність до літературної праці, брала активну участь у громадському житті та була тісно пов’язана з освітніми установами й періодикою.
Розглядаючи провідні сюжети спогадів з історії Харківського університету залежно від часу написання та публікації, ми визначили особливості їх функціонування в історико-культурному просторі.
Зародившись на початку ХІХ ст., університетська мемуаристика тривалий час залишалася складовою частиною автобіографічної літератури й лише в другій половині ХІХ ст., з появою спеціально присвячених університетському життю спогадів, набула самостійного значення, зблизившись із тогочасною публіцистичною літературою. Нові зміни в структурно-тематичній побудові професорсько-студентських спогадів відбулися після 1917 р., коли університетська наука стала тлом для відображення політичних та ідейних процесів кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Відповідно до цього змінювалися вага та змістовне навантаження провідних сюжетів професорсько-студентських спогадів – опису навчального процесу, адміністративного устрою та студентського життя. Так, побіжні портретні зарисовки харківської професури, притаманні спогадам першої половини ХІХ ст., у пореформений період поступилися докладним характеристикам особливостей поведінки, лекційних курсів, наукових праць і громадсько-політичних поглядів окремих викладачів. За часів радянської влади обсяг відповідної інформації різко зменшився, причому акценти з наукової царини було перенесено до політичної та національної.
Схожі процеси були також характерні для спогадів, що висвітлювали діяльність університетської адміністрації. Надзвичайно популярні в другій половині ХІХ ст. сюжети з інформацією про заходи університетської влади після 1917 р. майже зникають із професорсько-студентських записок.
Натомість кількість спогадів, присвячених харківському студентству, поступово збільшується, досягаючи найбільших показників за радянських часів. При цьому окремі згадки про однокурсників з часом витісняються загальними характеристиками студентської корпорації.
Тобто, тісно пов’язані з історичною думкою та літературною традицією свого часу, професорсько-студентські спогади з історії Харківського університету ХІХ – початку ХХ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: МЕМУАРИ ПРОФЕСОРІВ ТА СТУДЕНТІВ З ІСТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХІХ – початку ХХ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок