Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. В. ЗЕНЬКОВСЬКОГО

ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. В. ЗЕНЬКОВСЬКОГО / сторінка 9

Назва:
ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. В. ЗЕНЬКОВСЬКОГО
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,71 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Тут він аргументує й формулює центральне, для подальших своїх побудов, розрізнення емпіричного та реального "я", підкреслюючи, що необхідно "відрізняти особистість як об'єктивну основу тих чи інших процесів, та особистість як вона існує сама для себе, у роботі своєї самосвідомості". Він зазначає, що емпіричне "я" чи "я" нашої самосвідомості не є основним проявом особистості, основним моментом індивідуальності. Відштовхуючись від "периферичних" тенденцій у сучасній йому психології, В. В. Зеньковський уводить поняття "центру психічного життя", його "суб'єкта", "творчого ядра особистості". Вихідним пунктом його концепції є твердження, що без припущення реального "я" неможливо пояснити походження емпіричного "я", бо усякий розвиток повинен мати суб'єкт цього розвитку. Єдність психічного розвитку виходить, у кінцевому рахунку, із єдності суб'єкта цього розвитку, як свого реального центра. Рішуче розрізнюючи емпіричне "я", як похідне утворення, від реального "я", В. В. Зеньковський утверджує "непохідність" цього реального "я" як породжуючого ядра психіки. "Непохідність реального "я" означає непохідність основи психічного життя", – наголошує він. Критикуючи “актуальну теорію душі”, В. В. Зеньковський показує, що без визнання засадничого (“основного”) ядра психіки, його стійкої основи – тобто субстанційного розуміння психічного – не буде чого протиставити плинним та скороминущим психічним процесам. Лише завдяки наявності в душі духовної субстанції, завдяки її дії "із чисельних окремих процесів поступово починають вимальовуватися контури індивідуальності", складатися емпіричне "я".
Соціальний аспект особистості, відзначає дисертант, розкритий В. В. Зеньковським у статті “Соціальне виховання, його завдання та шляхи” (1918). У підході В. В. Зеньковського важливими є декілька моментів. Перший – це виділення ним двох форм активності і, відповідно, двох типів переживань. Перша форма активності пов'язана з переживанням сили. Центрація в особистості цих переживань кладе початок самоствердженню особистості. Друга форма активності пов’язана з переживанням “слабкості”. Центрація цих переживань породжує соціальну конформність. Важливою є теза В. В. Зеньковського про шляхи подолання хибних визначень особистості соціальним середовищем. Невиправданий тиск соціуму (чи його тенденцій у свідомості) на особистість долається, на думку В. В. Зеньковського, у здобутті особистістю “вищої ідеальної сфери”, у виникненні моральних визначень, що стоять вище як особистості, так і суспільства.
До онтологічних проблем особистості В. В. Зеньковський знов повертається у книзі “Психологія дитинства” (1923), формулюючи тут своє принципове розрізнення в "я", як розрізнення "емпіричного" та "метафізичного" поняття особистості. Вихідною посилкою даного розгляду зазначає автор, є твердження, що особистість не є лише емпірично виявлене, вона містить у собі і “позаемпіричний” шар, тобто те, що не увійшло іще в емпіричну психіку, а знаходиться у “глибинах” душі. Цей позаемпіричний шар, що перебуває у глибокому внутрішньому зв’язку з емпіричною сферою, входить у склад емпіричної психіки (проявляє себе) у процесі її розвитку. Визнання наявності та дії у психіці позаемпіричної сфери, та утвердження реального буття позаемпіричних процесів – є переходом до психологічної метафізики. Існуючі теорії особистості (асоціативна, актуальна) не бачать в особистості, за переконанням В. В. Зеньковського, основи й джерела психічного розвитку; особистість, у їхньому розумінні, ніякої особливої реальності не має, а є, фактично, лише ім’я. Але особистість завжди глибша від свого емпіричного вираження, в її глибині є основа, динамічний центр, детермінуюча сила, що визначає увесь її розвиток. Саме розуміння особистості як живої єдності емпіричного та позаемпіричного, даного та прихованого, виявленого та потенційного – змушує запроваджувати метафізичне поняття особистості. Відкриття метафізичного боку в особистості, підкреслює В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. В. ЗЕНЬКОВСЬКОГО

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок