Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: Сучасні підходи до ведення пологів з використанням простагландинів групи Е1

Сучасні підходи до ведення пологів з використанням простагландинів групи Е1 / сторінка 7

Назва:
Сучасні підходи до ведення пологів з використанням простагландинів групи Е1
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,98 KB
Завантажень:
160
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Через 4 год, відповідно, у 89,82,0% та 13,63,0% (p<0,0001), протягом 8 год – у 100% і 31,84,1% (p<0,0001). Після повторного застосування ПГЕ2 препарати тономоторної дії з метою родозбудження були введені 9,82,6% пацієнткам.
Дослідження динаміки гормонів і біологічно активних речовин у 30 пацієнток при індукції ПГЕ1 і 30 пацієнток при ПГЕ2 показало, що початок родового акту індукованих пологів, як і при фізіологічних родах, супроводжувався істотним підвищенням вмісту Е2 (табл. 2). Однак при індукції ПГЕ1 воно було більш виразним і початково знижений Е2 досягав значень контрольної групи. Вміст П залишався досить стабільним у всіх групах обстеження. Співвідношення П/Е2 при індукції пологів мало більш виражену тенденцію до зниження з початком родової діяльності, що свідчило про наявність і відносного підвищення Е2. Значне підвищення К після індукції родової означало позитивну тенденцію, однак його рівень у пацієнток з родозбудженням був нижче, ніж у контрольній групі.
Значно збільшилась екскреція катехоламинів із сечею при розвитку регулярної родової діяльності в групах дослідження. При цьому в основній групі активація А і, особливо, НА носила більш виражений характер, тому їхній рівень досяг значень контрольної групи (табл. 2). За даними різних дослідників (В.В. Абрамченко, 1997, В.Е.Дашкевич, 1999) збільшення рівня катехоламинів забезпечує високу скорочувальну функцію міометрія. В наших дослідженнях виявлене підвищення простагландиногенезу при індукції препаратами ПГЕ обох видів, однак рівень ПГЕ2 в основній групі був вище контрольних значень (табл. 2), що, ймовірно, пояснюється підвищеним НА, стимулюючим переважно субстанцію ПГЕ2 (И.С. Сидорова, 1997, У.В. Семянів, 1998). Саме за рахунок такої тенденції збалансованість депресорних і активаторних елементів простагландиногенезу ПГЕ2/ПГF2 у цій групі відповідала контрольним значенням (табл. 2).
Порівняльний аналіз маткової активності показав, що частота маткових скорочень в латентній фазі пологів, індукованих ПГЕ1, істотно не відрізнялася від такої при ПГЕ2 і в контролі (відповідно, 3,120,17; 3,340,23 і 3,480,19 скорочення за 10 хв). При використанні ПГЕ2 перейми в латентній фазі пологів тривали вірогідно довше (p<0,04), а час між переймами було достовірно менше (p<0,02), ніж при індукуванні ПГЕ1. Перейми при індукованих пологах носили збалансований характер, лише тривалість систоли при використанні ПГЕ1 була трохи менше (16,70,5 с у порівнянні з 18,60,7 с групи ПГЕ2, p<0,03). Середня амплітуда перейми в І групі (27,21,6 мм рт.ст) була вірогідно нижче, ніж у ІІ групі (32,11,9 мм рт.ст, p<0,05) і не відрізнялася від рівня контрольної групи (26,71,0 мм рт.ст). Тонус матки при використанні ПГЕ2 був також більш виражений і, таким чином, загальний внутріматковий тиск перейм набагато перевищував показники в інших групах.
Інтенсивність перейм в активній фазі пологів при індукції ПГЕ1 була вірогідно вище (35,81,9 мм рт.ст.), ніж при використанні ПГЕ2 (31,21,1 мм рт.ст, p<0,04), при цьому загальний внутріматковий тиск перейм не мав достовірних розходжень між групами, тому що тонус матки в міру розвитку родової діяльності, індукованої ПГЕ2 (14,70,4 мм рт.ст.), був вірогідно підвищений у порівнянні з ПГЕ1 (13,50,4 мм рт.ст., p<0,04).
При використанні ПГЕ1 істотно зменшилися як загальна тривалість пологів (6,90,1 год в порівнянні з 9,00,3 год в контролі і 9,80,4 год при ПГЕ2, p<0,00001), так і тривалість безводного проміжку (5,410,25 год в порівнянні з 3,800,16 год при ПГЕ2, p<0,00001).
Простеживши по партограмам динаміку розкриття ШМ, ми знайшли, що для породілей, індукованих ПГЕ1, характерна більш висока швидкість розкриття ШМ і в латентній фазі (в І групі 0,560,02 см/год, в ІІ групі 0,480,03 см/год, в ІІІ групі 0,460,04 см/год, рІ-ІІ<0,028, рІ-ІІІ<0,029), і в активній фазі пологів (відповідно 1,970,05 см/год, 1,730,05 см/год і 2,040,06 см/год, рІ-ІІ<0,0008).
Аналізуючи розкриття ШМ на партограмах I групи методом математичного моделювання, виявили, що емпіричні данні, задовільно описуються адитивним вираженням (2), яке являється суперпозицією лінійної і нелінійної функцій:
Yt = Yл (t) + Yн (t) (2),
де Yt = dt/dmax =01 – ступінь розкриття ШМ на момент часу t;
Yл (t) = | 0,07 t + d0/dmax – лінійна складова функції;
Yн (t) = |
– нелінійна складова
Yл, Yн– | безрозмірні відносні величини, що показують ступінь розкриття зеву ШМ, відповідно, у лінійному і нелінійному процесах;
Vн– | величина, що характеризує швидкість протікання нелінійного процесу;
t– | час у год, відлічуваний від моменту розкриття ШМ в d0 см і, відповідно, Y0 = d0/dmax;
t0н– | час, що пройшов від початку лінійного процесу до початку нелінійного в год (час запізнювання нелінійного процесу).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: Сучасні підходи до ведення пологів з використанням простагландинів групи Е1

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок