Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю

Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю / сторінка 2

Назва:
Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,10 KB
Завантажень:
441
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Але особливості роботи оперного хору, музично-культурологічні аспекти його функціонування в синтезі вистави, відмінності оперно-хорової технології, робота хормейстера, що значно відрізняється від подібної в інших хорових колективах, не розглядалися в спеціальній літературі й дотепер залишаються малодослідженою галуззю мистецтвознавства. Грунтовні праці Г. Дмитревського, С. Казачкова, М. Колесси, В. Краснощокова, К. Пігрова, В. Соколова, П. Чеснокова висвітлюють переважно проблеми академічних капел та питання диригентської техніки.
Скромний обсяг навчально-методичної та науково-методологічної літератури з даної проблематики гостро відчувається в музичних та мистецьких вузах, у творчій практиці оперних театрів та музичних театрів у цілому. Література з хорознавства, теорії хорового виконавства або взагалі не згадує про виконавство оперного хору, або ж обмежується стислими характеристиками, не торкаючись питань його специфіки, особливостей головних засад роботи хору в умовах оперного синтезу. Бракує в підходах системності комплексного осмислення цієї галузі. Окремі статті Д. Загрецького, А. Ушкарьова, В. Васильєва цінні своїм внеском в узагальнення досвіду практичної роботи, але окреслюють лише певні аспекти оперно-хорового виконавства.
Дане дисертаційне дослідження – перша спроба комплексного аналізу функціонування оперного хору й роботи хормейстера на всіх етапах та рівнях: від самостійної попередньої підготовки до прем'єри, від ідейно-художнього, концепційного рівня до технологічного.
Об'єктом дисертаційного дослідження є сучасні оперні вистави, поставлені в 1970 – 1990-ті роки на сцені Одеського державного академічного театру опери та балету. Предметом дослідження є функціонування оперного хору в системі театрального синтезу. Пропонується механізм узгодження фахового звучання оперного хору з іншими складовими музично-театрального синтезу. Таким механізмом вважаємо темпо-ритм вистави. Поняття темпо-ритму породжене практикою театральної роботи в її спрямованості на слухача–глядача, на певний рівень художньої чуйності аудиторії, що вбирає як усталені традиції, так і сучасні ознаки художнього мислення та сприйняття. З метою фіксації в дослідженні історично конкретних орієнтирів мислення користуємося поняттям "парадигма культури" як домінуючої структури–смислу епохи. Вивірена й продумана постановниками координація цих структур–смислів сучасності із задумом композитора визначає життєздатність вистави, прийняття чи неприйняття її як широкою публікою, так і критикою, професійними колами.
Мета й завдання дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є визначення ролі хорових сцен у синтезі оперної вистави. Вводиться в обіг поняття темпо-ритму вистави як стрижневого утворення художньої цілісності вистави з орієнтацією на сучасні запити культури. Це стрижневе опорне утворення художньої взаємодії компонентів апробується через осягнення показників культури епох періоду створення опери та вибудови вистави. Основними завданнями стають:
1) естетико-мистецтвознавчий розгляд проблеми оперного синтезу вистави в її інтонаційному баченні;
2) дослідження темпо-ритму сучасної оперної вистави як її стрижневої побудови у взаємодії твору з інтонаційним досвідом слухача;
3) аналіз драматургічних функцій хору в сучасній виставі (на основі творчої практики Одеського театру опери та балету 1970 – 1990-х років);
4) визначення ролі хорових сцен у створенні темпо-ритму вистави відповідно до культурно-мистецьких тенденцій епохи.
Методологічна основа дослідження. Робота спирається на вітчизняні традиції розуміння оперного синтезу в концепції інтонаційного бачення художності (Б. Асаф'єв – Б. Яворський) та інтонаційно-мовного виявлення "словника епохи" як її культурної парадигми в музичному вираженні. Арістотелівська тріада i: m: t, інтерпретована Б. Асаф'євим як узагальнення класики музичного досвіду, втілює онтологічні засади світобачення й художнього мислення в цілому, що знайшло свій розвиток у працях А. Василькова, А.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок