Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю

Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю / сторінка 5

Назва:
Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,10 KB
Завантажень:
441
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Цю єдність усіх засобів виражальності на рівні опери як жанрової цілісності коригують показники культури часу й місця реалізації твору і детермінують перевагу чинників музичного та відеоряду, співвідносних з авторськими вимогами або такими, що вуалюють це співвідношення. Все це і складає змістово-стильове "ядро" вистави. В цьому "стрижні-ядрі" вистави підкреслено роль просторово-часових факторів, які прийнято визначати як темпо-ритм вистави.
Темпо-ритм – це домінуюча ознака сприйняття художнього часу в опері (паралель до ритму кадрового монтажу в кінематографі). Темпо-ритм задається змістом різновиду жанру, запропонованого композитором та постановником-режисером, який спирається на суто драматургічні чинники вистави. Диригенти оркестру та хору також активно творять концепцію темпо-ритму, як і виконавці головних партій, на голоси та сценічні дані яких розраховують і автор, і постановники. Темпо-ритм – це об'єктивна реальність естетичного буття твору мистецтва, що забезпечує координованість його з мистецькими, предметними та стилістичними прикметами щоразу нового загальнокультурного контексту. Участь хормейстера у формуванні естетично-художнього стрижня вистави і пошуки вирішення її художніх завдань зумовлені насамперед композиторським текстом і задумом постановників.
Оперний синтез як органічна взаємодія усіх складових масштабного цілого і його виконання-реалізація, реальне буття твору визначає соціально-історична усвідомленість рішення вистави режисерами–диригентами–постановниками з огляду на принципову публічність оперного мистецтва. При цьому темпо-ритм як "стрижневий" показник музично-художньої виразності оперного синтезу проявляється у специфічно-музичному вирішенні театральної вистави взагалі. Суто постановочному етапу передує велика дослідницька робота.
У підрозділі 1.2. "Хор у драматургії оперної вистави. Взаємодія постановочних традицій та сучасних засобів вираження" зосереджується увага на теоретичних підходах дослідження ролі хору в оперному синтезі. Хор як важливий компонент оперної вистави повністю підпорядкований її драматургії, а це означає, що хоровий художній образ у виставі не може бути абстрагованим, диференційованим навіть у тому випадку, коли хорові сцени чи окремі хори мають цілком самостійну закінчену форму й по суті є вставними номерами. Спроба "автономного" підходу хормейстера до вирішення цих завдань призводить до порушення темпо-ритму вистави, що є основою її цілісності.
Народження цілісного організму вистави є можливим тільки за наявності єдиної художньої концепції та загального для всіх різнорідних компонентів вистави об'єднувального елемента – ритму – в усіх його проявах: як живого пульсу вистави (темпо-ритм), як гармонійного узгодження "дихання" сценографії і пластики, як технології виявлення жанрових шарів музики, як органічно-синхронної роботи всіх служб, що беруть участь у виставі (один з видів зовнішнього темпо-ритму), тощо.
Одним з проявів сучасного бачення оперної вистави є принцип застосування купюр. Саме купюри виступають як чинник визначення темпо-ритмічної організації вистави, активно впливаючи на її ідейно-концепційну побудову. Ця проблема розглядається в кількох аспектах: теоретичному, практичному, історичному, ідеологічному. Автор наголошує, що купюри детермінуються як художньо-творчими причинами, так і об'єктивним буттям оперних театрів (приміром, неспроможністю штатним складом хору відтворити авторську партитуру). Серед інших видів купюр розглядаються купюри ідеологічно-цензурного типу, що руйнують ідейно-змістову цілісність опери й далекі від художніх завдань.
У дослідженні значну увагу приділено образно-смисловій інтонації. Позиція автора тут не збігається з усталеною театрознавчою, що відводить останній другорядну роль і близька до поглядів видатних практиків оперного мистецтва. Спираючись на положення Б. Асаф'єва про інтонацію, автор виводить типологію звукостанів хору, класифікуючи шість типів його драматургічних функцій (як специфічний "інструмент" інтонування).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок